Нещодавно, Комітет з Прав Людини в Женеві розглянув 7-й періодичний звіт щодо дотримання Міжнародного пакту про громадянські та політичні права в Україні.
“У підсумковому документі Комітету (Заключних зауваженнях) підкреслена необхідність найшвидшого прийняття плану з прав людини та здійснення конкретних кроків для його реалізації.”, — заявив у четвер, 8 Серпня 2013, Флоріан Ірмінгер, керівник адвокаційних проектів у фонді «Будинок Прав Людини».
Флоріан Ірмінгер вважає, що план має починатися з реформи судової системи для забезпечення її незалежності, а також для забезпечення незалежності юристів.
Співпраця з національними НУО
Ane Тусвік Бонде, регіональний менеджер по Кавказу та Східній Європі додала, що Україна знаходиться на вирішальному етапі, коли потреба сильного громадянського суспільства, яке може підштовхувати владу, є дуже важливою. “Фонд Дім Прав Людини співпрацює з національними неурядовими організаціями для того, щоби повідомлення українських захисників прав людини почули як на міжнародному, так і на національному рівнях. Тому цього року у Києві зусиллями українських НУО має бути створено Будинок Прав Людини”, – каже вона.
В процесі розгляду звіту Комітет з прав людини визначив низку сфер недотримання Україною Міжнародного Пакту про Громадянські і Політичні Права.
Зауваження та рекомендацій Комітету з Прав Людини
Наприкінці липня Комітет з Прав Людини ухвалив підсумкові зауваження та рекомендації для України, які відображають зміст обговорень, що відбулися при вивченні звіту:
Запобігання проявам дискримінації
Особлива увага приділяється питанню про недопущення дискримінації, включаючи дискримінацію щодо ЛГБТ та меншин, зокрема, ромського та кримськотатарського народів. Україні настійливо рекомендують вжити адекватних і ефективних заходів з протидії мові ворожнечі та расистським нападам на осіб через їх сексуальну орієнтацію або ідентичність.
Рівні права і можливості
Гендерна рівність залишається серйозною проблемою в Україні. Жінки, як і раніше, в значній мірі не представлені у вищих сферах. Україна повинна прийняти Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків, та вжити інших заходів, спрямованих на забезпечення гендерної рівності; та ефективно їх втілити.
Право на свободу вираження поглядів
Україні потрібно забезпечити захист та безпеку журналістів та правозахисників, та в повній мірі гарантувати право на свободу вираження поглядів.
Україна мусить гарантувати незалежність судової системи, її не підконтрольність будь-якому політичному впливу або впливу виконавчої влади, а також забезпечити, щоби процедура призначення, тимчасового відсторонення, або звільнення суддів була чітко визначеною.
Право на свободу мирних зібрань
Комітет висловлює стурбованість у зв’язку з відсутністю внутрішньої законодавчої бази, що регулює проведення мирних зібрань, зокрема, застосуванням національними судами застарілих правил, які не відповідають міжнародним стандартам та серйозно обмежують право на свободу мирних зібрань. Він також стурбований повідомленнями про те, що більш, ніж 90 відсотків подань органів місцевого самоврядування щодо заборони мирних зібрань задовольняються судами. При цьому Комітет відзначив, що проект закону про порядок організації і проведення мирних подій був нещодавно представлений на розгляд Верховної Ради.
Україна має вжити всіх необхідних заходів для встановлення правових механізмів і відповідних процедур для врахування позиції Комітету з Прав Людини та отримання максимального ефекту від виконання його рішень.
Встановлений українською владою порядок тримається на гнилому неправовому українському законодавстві, яким можна крутити як циган сонцем, на гнилих правопохоронних органах та на гнилих псевдосудах, які, використовуючи гниле неправове законодавство, по-перше, завжди мають можливість непогано заробити, використовуючи владні повноваження, по-друге, обслуговуючи злочинну корумповану псевдодержаву та гнилі органи місцевого самоуправства, надійно захищають їх від суспільства.
Висновок: законодавча, виконавча, судова влада їх органи та органи місцевого самоврядування – це реальна ракова пухлина на тілі суспільства, якої необхідно позбутися разом із її злочинним, корумпованим, неправовим законодавством.
Оскільки українське законодавство є неправове, яке спрямоване на геноцид над українським народом, кожен громадянин має природне право припинити підкорятись злочинній владі – припинити виконувати вимоги злочинного неправового законодавства і неправосудні судові рішення, а у разі спроби злочинної нелегітимної влади його знову укріпачити вжити усі можливі заходи для самозахисту.
Щодо корупції то корупція це лише наслідок, а її причина це неправове українське законодавство. Правова норма, як правило, повинна складатись із трьох елементів – гипотези, диспозиції та санкції. Однак українська правова норма завжди недоукомплектована санкцією, якщо вона стосується влади. Тобто українське неправове законодавство унеможливило дію принципу взаємної відповідальності держави (влади) і особи.
Щоб перетворити країну Україну на цивілізовану потрібно владу та органи місцевого самоврядування удалити, як ракову пухлину, а законодавство обнулити та створити нове законодавство, яке буде служити справедливості та забезпечить рівність можливостей. В основі правового законодавства повинні бути права і свободи людини та юридична відповідальність влади та органів місцевого самоврядування перед особою. Наразі псевдодержава України кримінально-феодальна, а її неправове законодавство спрямоване на монополізацію, унеможливлення захисту прав пересічних громадян у судах та на геноцид над українським народом.