Відкрите звернення у справі Дмитра Гройсмана

С уважением,
сотрудники Проекта “Без Границ”

ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРУ УКРАЇНИ

Пшонці Віктору Павловичу

01011 м. Київ, вул. Резницька 13/15

Відкрите звернення

Ми, що підписалися нижче, глибоко обурені ходом так званої “порносправи” відносно відомого українського правозахисника Дмитра Гройсмана і, особливо – роллю прокуратури в цьому процесі.

В 2010 р. проти пана Гройсмана було відкрито кримінальну справу – його звинувачують у скоєнні трьох епізодів поширення порнографії у мережі інтернет, два з яких за ознакою повторності кваліфіковано за ст.301 ч.3, а один – за ст.301 ч.1 КК України, також його звинувачували у вчиненні наруги над Державним Гербом України – стаття 338 ч.1 КК України.

Дмитро Гройсман захищав людей, які зазнали тортур з боку правоохоронних органів, шукачів притулку, яким українська влада незаконно відмовляла у наданні притулку, займався проблемами ув’язнених, темою скасування смертної кари і іншими питаннями відновлення справедливості і захисту прав людини.

Намагаючись всіляко перешкодити роботі пана Гройсмана з захисту прав людини, в тому числі незаконно пограбувати офіс Вінницької правозахисної групи, вилучити файли біженців та шукачів притулку, які були власністю Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, отримати доступ до конфіденційного листування ВПГ з Ѓвропейським судом з прав людини, МВС України не знайшло нічого оригінальнішого, як обвинуватити Дмитра Гройсмана у поширенні порнографії у мережі інтернет та вчиненні наруги над Державним Гербом України.

Всього за ці два роки пройшло 73 судових засідання. Весь цей час Дмитро Гройсман був змушений займатися доведенням очевидного факту абсурдності порушеної проти нього кримінальної справи.

5 серпня 2013 Дмитро Гройсман пішов з життя від серцевого нападу, час його життя було значно скорочено напругою та необхідністю доводити власну невинуватість, але судові засідання у його справі продовжуються.

На передостанньому судовому засіданні, що відбулося 7 серпня, прокурор відмовився від обвинувачення за ст. 338, декількох епізодів за ст. 301, залишивши в обвинуваченні тільки ч.2. ст. 301. Більше двох років, 72 судових засідання і смерть підсудного знадобилась прокуратурі для того, щоб дійти очевидного з самого моменту порушення кримінальної справи висновку про відсутність навіть події злочинів, в яких було звинувачено Дмитра Гройсмана. Можливо дійсно, потрібна була саме смерть непримиримого борця із міліцейським свавіллям.

Частина  обвинувачення, яка лишилась, також є абсурдною, що докладно описується у промові в судових дебатах п. Гройсмана, яку було зачитано в ході засідання його адвокатом. Крім цього, в промові, яку встиг підготувати Дмитро Гройсман наголошується на грубих порушеннях, допущених прокуратурою в ході розгляду справи. Зокрема, захист просить Суд винести окрему постанову, та донести до відома Генеральної прокуратури той факт, що обвинувальний висновок було передано до суду без затвердження його належним прокурором; порушити кримінальну справу стосовно експерта Безбаха І.В. за завідомо неправдивий висновок експерта та змову зі слідчим; а також винести окремі ухвали щодо слідчого Солдатова за грубе порушення КПК при знятті інформації з каналів зв’язку, і з приводу використання в якості понятих залежних від слідчих осіб (працівниць секс-індустрії).Захист доводить, що у справі не існує жодного допустимого за критеріями КПК України доказу, який би вказував на скоєння п. Гройсманом інкримінованих йому злочинних діянь. За таких обставин захист вважає, що за результатами розгляду вказаної кримінальної справи за усіма висунутими відносно п. Гройсмана обвинуваченнями суд має виправдати його, ухвалити рішення про повернення речового доказу, раніше переданого на зберігання, та роз’яснивши право на звернення за відшкодуванням шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.

Ці вимоги п. Гройсмана та сторони захисту стосуються також ч.2 ст. 301 обвінувачення (епізод з відео з Лимоновим і Шендеровичем), яка не менш абсурдна, ніж та частина обвинувачення, від якої прокурор вже знайшов сміливість відмовитися.

Якщо хочаб одназ частинзвинувачень буде визнана судом доведеними, ми отримаємо надзвичайно небезпечний прецедент переслідування людини за вільне висловлення своєї думки, вираження поглядів у формі гострої сатири (http://di-mur.livejournal.com/115624.html), спрямованої проти державних чиновників та інститутів влади, заплямованих масовими порушеннями прав людини (http://di-mur.livejournal.com/130527.html). Кожна людина наражатиметься на ризик кримінального переслідування та судимості за те, що інформуватиме суспільство про підступні та нечесні дії влади. Наши вимоги – це вимоги членів суспільства щодо припинення антисуспільних дій, які чиняться правоохоронними органами і підтримуються Генеральною прокуратурою.

Політична сатира – це не порнографія. Свобода вираження поглядів – це не порнографія. Ст. 34 Конституції України – не порнографія. Правозахисна діяльність та критика МВС – не порнографія, а критика ідіотських законопроектів – не наруга. Порнографією, натомість, є: переслідування за правозахисну діяльність під сміхотворними приводами, порушення кримінальної справи на підставі макулатурних «висновків» «експертів». А обвинувальний висновок слідчого Руденко Д.С., затверджений в.о. прокурора м. Вінниця – не просто порнографія, а ще й наруга над здоровим глуздом, КПК та Конституцією України. До речі, не зрозуміло, чому він затверджувався прокурором міста Вінниці, оскільки нагляд за досудовим слідством у вказаній кримінальній справі здійснювала прокуратура Вінницької області.

Ми вимагаємо від прокуратури:

1) повністю та публично відмовитися від сфабрикованих обвинувачень на адресу Дмитра Гройсмана, вибачитись перед ним, його рідними, друзями, колегами і людством за безпідставне кримінальне переслідування, яке скоротило життя найсправжнішого правозахисника Дмитра Гройсмана;

2) в порядку, передбаченому КПК, зареєструвати кримінальне провадження і провести належним чином досудове розслідування за заявами про злочин, які прозвучали в промові Дмитра Гройсмана в судових дебатах на засіданні 7.08.2013 року. А саме:

– за фактом порушення законності з боку співробітників прокуратури м.Вінниці та Вінницької області в ході нагляду за додержанням законів співробітниками міліції при розслідування кримінальної справи відносно Гройсмана Дмитра Леонідовича, зокрема щодо затвердження обвинувального висновку неналежним прокурором;

– щодо вчинення Безбахом І.В.злочину, передбаченого ст. 384 КК України, а саме – подання завідомо фальсифікованого висновку експерта, в ході проведення “мистецтвознавчої експертизи” №01-138/с-138 від 20.10.2010 року, а також щодо його злочинної змови із слідчим Солдатовим О.Б. (ст. 364 КК України);

– щодо грубого порушення слідчим Солдатовим О.Б. норм кримінально-процесуального закону при отриманні інформації з каналів зв’язку відносно абонента мобільного зв’язку Київстар Гройсмана Д.Л., що полягало у неоформлені отриманих матеріалів протоколом виїмки, що призвело до неможливості використанні вказаних матеріалів у кримінальному судочинстві (ст. 367 КК України);

– за фактом використання співробітниками УМВС України у Вінницькій області осіб, залежних від міліції, у якості понятих, зокрема, понятих Білоус і Колієнко у кримінальній справі по обвинуваченню Дмитра Гройсмана;

3) в порядку, передбаченому КПК, зареєструвати кримінальне провадження за заявою про злочин, передбачений ст. 372 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності) , вчинений слідчими СУ УМВС України у Вінницькій області Солдатовим О. Б. та Руденко Д.С. а також заступником прокурора м. Вінниця Добросердовим А.Р.;

4) припинити використовувати обвинувальну монополію у сфері кримінальної юстиції для переслідування правозахисників та громадських активістів,;

5) письмово проінформувати про реєстрацію кримінальних проваджень, на підставі даної заяви про злочини, надати витяг з ЃДР, повідомити про результати завершення досудового розслідування.