Українці не завжди усвідомлюють, що таке європейські цінності і, зазвичай, пов’язують їх з рівнем матеріального добробуту країн ЄС, кажуть соціологи. Наскільки це віддаляєнас від європейських цінностей, і що, власне, вони розуміють під останніми?
Минулого тижня парламентський аграрний комітет провів виїзне засідання на приватному винзаводі «Шабо» в Одесі. Депутати не побачили конфлікту інтересів у проведенні такого заходу на території приватного підприємства, що спеціалізується на виробництві алкогольних напоїв. Крім того, на нього не пустили журналістів громадського руху «Чесно». Наскільки можливим є таке в країні, де панують європейські цінності?
Як написала в своєму матеріалі для журналу «Український тиждень» культуролог, професор Римського університету «Ла Сап’єнца» Оксана Пахльовська, Європа – це насамперед свобода індивідуума, підзвітність влади суспільству та наявність цінностей у політиці. А за цим стоять «багатовікові зусилля, тисячі томів осмислень».
Майже 42% громадян підтримують вступ України до Європейського союзу, 31% – до Митного. Такими є результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова у травні цього року.
Директор фонду «Демініціативи» Ірина Бекешкіна зауважує, що українці часом не зважають на те, що рух до ЄС неможливий без певних радикальних змін у власній свідомості: а почати треба з поваги до законів і найпростіших правил, таких як перехід дороги на зелене світло. Водночас, за словами експерта, українцям важко закинути нерозуміння проблем із дотриманням законів: так, 78,4% із них переконані, що в Україні немає рівності перед законом.
Ірина Бекешкіна також наголошує, що в Україні часто не бачать прямого зв’язку між рівнем зарплат, ефективністю бюрократії, чистотою вулиць та якістю доріг, з одного боку, та все тими ж європейськими цінностями, з іншого.
«Коли ми питаємо, що позитивного бачать люди в Європейському союзі, то здебільшого вони говорять про рівень життя. І, на жаль, люди просто не бачать зв’язку між європейськими цінностями, як-от: реальною боротьбою з корупцією, реальною демократією, коли люди можуть чинити вплив на владу, і тим життям, яким живе Європа сьогодні», – підсумовує експерт.
Не менш критично оцінює українські реалії і соціолог Євген Головаха. «Ми, взагалі, ще не розуміємо, що таке європейські цінності. У них – толерантність, у нас – ізоляціонізм. Ми ж не толерантні, ми просто тримаємося подалі від усього чужого. Або, візьмімо, відкритість до змін. Європейці дуже її цінують, тому вони постійно прогресують. А у нас замість цього кар’єризм, а не самореалізація. Саме її вони вважають своєю цінністю», – наголошує соціолог.
Євген Головаха пояснює, що в українських реаліях відбувається підміна понять: замість рівності перед законом – рівність у споживанні та рівність матеріальних можливостей, замість взаємопідтримки – дії лише в інтересах власних і свого найближчого оточення.
Недовіра до інших – ще один симптом слабкості європейських цінностей: за даними КМІС, майже половина українців не довіряють людям навколо чи вагаються щодо цього. До цього додається всеосяжна корупція, яку розглядають як зручний механізм вирішення проблем. Як наслідок, процвітає торгівля тим, що не може бути її предметом – дипломами, участю у мітингах, голосами на виборах, вироками судів.
На запитання про розуміння європейських цінностей Партією регіонів її депутат Володимир Олійник відповів: «Під європейськими цінностями ми розуміємо життя, свободу, права громадянина, тобто в основу фундаментальних відносин у державі покладена особистість, її права. За радянських часів це все було навпаки – все робилося заради Батьківщини, а не людини».
А ось голова Компартії України Петро Симоненко стверджує, що в Радянському Союзі право на життя, на житло, освіту та роботу були забезпечені краще, ніж у Європі, і вона запозичила ці ідеали, назвавши їх «європейськими».
Тим часом депутат ВО «Свобода» Юрій Михальчишин стверджує, що для «Свободи» важливою є цінність нації: «Ми визнаємо для себе класичні європейські цінності, які є непорушним каноном: це є національна ідентичність, свобода, рівність, братерство».
Український докторант Стокгольмського університету Роман Горбик до навчання в Швеції вже прожив два роки в Західній Європі, з-поміж країн, де він навчався: Данія, Нідерланди, Німеччина. Він часто пише про європейські політику та культуру для українських медій.
«Для мене одна з основних європейських цінностей – це насамперед жити своїм розумом, це критичне мислення, це відхід від якихось авторитетів, накинутих ззовні, від зовнішніх джерел істини й пошук її у собі», – ділиться своїм розумінням європейських ідеалів Роман Горбик.
Він переконаний, що українцям потрібно не лише осмислити суть європейських цінностей та відмінність їх від постсовковості, але й розуміти їхні обмеження. Цього його навчив власний досвід життя в Західній Європі. «Мені здається, що важливим є саме критичне ставлення до Європи як такої, тому що Європа не є жодною релігією, не є жодним ідеалом. І якраз одна з цікавих відмінностей, яку я спостеріг між українцями та іншими європейцями: якщо проєвропейські українці, як правило, дуже некритично ставляться до Європи і намагаються наводити її завжди як приклад, європейці самі дуже критичні до Європи, до її минулого», – розповідає Роман. Він визнає, що в західноєвропейських суспільствах можна спостерігати, приміром, нетерпиме ставлення до мігрантів з Африки чи Близького Сходу, хоч здебільшого воно має маргінальні форми.
Однак соціолог Євген Головаха зауважує, що певні ознаки світогляду сучасних українців свідчать, що європейські цінності ставатимуть для них щодалі ближчими. Приміром, українцям властиве негативне ставлення до будь-яких проявів агресії. А це передумова для вихованні більш свідомої толерантності до інших людей: мігрантів, представників інших національностей, гомосексуалів. Повага до інших, якими б вони не були, – це засаднича європейська цінність.
Жанна Безп’ятчук (Радіо Свобода)