Ситуація в Полтавській спеціалізованій (посилене вивчення іноземних мов) школі I-III ступенів № 3, що знаходиться в самому центрі міста Полтава, останніми днями жваво обговорюється в місцевих ЗМІ. Адже шкандаль! А народ любить шкандалі.
Але трішки передісторії.
Чотири роки тому цю школу очолив Євгеній Лаврентійович Романов. Новину цю я сприйняв того часу досить двояко. Бо, з однієї сторони знав про мрії Вчителя, знав якою він бачить освіту в Україні, щиро вважав, що саме такі Люди мають очолювати і заклади освіти і працювати в міністерствах та управліннях відповідного профілю. З іншої сторони, я дуже боявся, що існуюча система управління освітою зламає Вчителя і, в кращому випадку, він змушений буде навчати дітей іншої країни, як це вже відбувалося в нашому місті. ПСШ №3 мала давні педагогічні традиції і славу.
Свого часу в школі навчались: Михайло Драгоманов, Михайло Старицький, Михайло Остроградський , Леонід Глібов, Володимир Самійленко, Леонід Позен, Микола Пильчиков, Патріарх Мстислав та багато інших.
Проте школа була занедбаною, класично совковою.
Що ж, проведемо коротеньку фотоекскурсію школою №3 сьогодні.
Звісно, ще не всі приміщення школи мають такий вигляд, але таких вже багато. В дворі школи розташовано клас з прозорими стінами, обладнаний проектором і величезним HD екраном. Крім того, школа повністю комп’ютеризована. Учні тут не знають що таке звичні паперові щоденники. Всі оцінки виставляються виключно в електронному щоденнику. Домашні завдання також даються в електронному вигляді. Батьки завжди на домашньому комп’ютері можуть проконтролювати успішність дитини, її поведінку, коли вона заходила до школи і коли виходила. Дитині, що через хворобу чи з інших причин пропустила урок, не потрібно телефонувати друзям щоб дізнатись про домашнє завдання. Крім того, ще й економиться час уроку. Звісно, в школі працює Wi-Fi зона, є вебкамери, класи обладнанні проекторами, екранами, мультимедійними дошками.
Але й це ще не все. В Полтавській спеціалізованій школі №3 діє Рада школи, до якої входять батьки дітей і вчителі, створено благодійний фонд. Саме батьки школярів контролюють благодійний фонд і вирішують на що витрачати кошти. Така собі європеїзація в одній окремо взятій школі.
Завдяки фахово організованому навчальному процесу і гуртуванню вчителів, батьків та дітей навколо спільної мети – отримання якісної освіти європейського рівня, школа стала доволі популярною. Девіз школи «One school, one team, one spirit». Віддати сюди дитину до першого класу просто так не вийде. Ні, гроші не допоможуть. Потрібні знання. Серед кандидатів у першачки проводять тести і відбирають найбільш здібних, котрі реально зможуть навчатись на такому високому рівні. Так школа стала справді елітною.
Нарешті школа отримала право бути підготовчим центром Cambridge English (київської філії), тобто кожен має можливість скласти тест з англійської мови і отримати сертифікат, який приймають у 130 країнах світу.
Крім англійської, в школі викладають німецьку та китайську мови.
Школа такого рівня, безперечно, є гордістю не лише міста, а й Полтавської області.
І тут як грім серед ясного неба з’являється публікація. З’являється саме в той момент, коли директор школи перебуває за межами України. Ось вам, панове, і шкандаль, з якого я розпочав. Звісно, школою поповзли слухи, сварки, взаємні звинувачення. Ні, ніякого сніжного кому звинувачень на адресу директора не з’явилося. Навпаки! Покотився сніжний ком звинувачень на адресу вчителів – підписантів листа. І покотився він публічно, що не є добре для будь-якого навчального закладу.
БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ ЗОШ № 3 ВИСТУПИВ НА ЗАХИСТ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ ЄВГЕНІЯ РОМАНОВА
Педагогічний колектив також написав відкритого листа на захист директора.
СТАРШОКЛАСНИКИ ПОЛТАВСЬКОЇ ШКОЛИ № 3 ВИСТУПИЛИ НА ЗАХИСТ СВОГО ДИРЕКТОРА
Такий собі Майдан шкільного масштабу на захист директора, на мою думку, не можливо організувати штучно.
В кращих європейських традиціях Євгеній Романов скликає відкриту Раду школи, запрошує ЗМІ і виступає з таким зверненням.
Також виступали вчителі, батьки, недавні випускники школи.
http://youtu.be/O3OoV6Un-_Q
Виступи були щирими й переконливими. І всі на захист дирекції школи і директора. При цьому Людмила Корчака, котра є одним з підписантів відкритого листа до прокуратури, була на зборах, мала право голосу і виступу як член Ради школи, але ні тим ні іншим не скористалась.
Резолюція відкритого засідання Ради ПСШ №3, що схвалює роботу директора Євгенія Романова та звертається до відповідних органів надати йому звання “Відмінник освіти України”, була проголосована практично одноголосно.
Чому ж ні батьки, ні учні, ні фінінспекція, ні абсолютна більшість вчителів, не бачать порушень, на які вказували в своєму листі Людмила Корчака, Лариса Пущенко, Ірина Гнатенко, Лариса Сосенко та Ганна Іолтуховська? Можливо тому, що їх просто не існує? Адже кожен, хто хоч трішки розуміється в деталях шкільного життя, знає, наприклад, що договір оренди укладає не директор, а управління освіти, що гроші фонду контролюють батьки, а не директор і т. д. Деякі виступаючі припускали, що вчителі-підписанти просто неспроможні тримати планку свого рівня на рівні школи, тому й заколотили увесь цей шкандаль.
В цій історії щиро радує головне: люди перестали бути байдужими, люди навчились самоорганізовуватись як для покращення умов навчання своїх дітей, так і для захисту людей, котрим вони довіряють і котрих поважають. Виникло також питання: чому на зборах не були присутні представники міського та обласного управління освіти? За що зарплату отримуєте, панове чиновники?
Тож щиро бажаю і Євгенію Романову і вчителям і учням і їх батькам достойно пережити цей маленький шкільний Майдан і надалі втілювати в життя прекрасний лозунг ПСШ №3 «One school, one team, one spirit».
Переконаний, ваші мрії здійсняться, бо ви дійсно команда! Все буде добре! Слава Україні!
Ігор Кіянчук.