22 лютого під час мирного масового заходу в результаті терористичного нападу з використанням протипіхотної міни постраждали працівники міліції. П’ятеро міліціонерів батальйону «Харків–1» були поранені. Троє – тяжко. Вони йшли в першій шерензі й прийняли на себе осколки і шрапнель, закривши собою мирних харків’ян.
6-го березня стався новий теракт, прицільно спрямований проти співробітників нової міліції – вибухнула машина батальну «Слобожанщина», постраждав командир батальйону «Слобожанщина», та його дружина – міліціонер батальйону «Харків-1». При цьому теракті була використана магнітна міна, яка використовується тільки диверсійними підрозділами РФ.
Прес-служба ХОДА повідомила у ЗМІ, що «всіх постраждалих під час теракту біля Палацу спорту виписали з лікарень» (http://kharkivoda.gov.ua/uk/news/view/id/25350) . Ця інформація не відповідає дійсності. Принаймні, один співробітник міліції батальйону «Харків-1» ще перебуває на лікуванні, а на 19 березня йому призначена чергова операція! Потрібна допомога від держави. Чому МВС не забезпечує поранених міліціонерів, які собою закрили громадян від осколків міни?
Постраждалі під час вибуху 6-го березня також перебувають на лікуванні і потребують операцій. Дружина командира батальйону «Слобожанщина», міліціонер батальйону «Харків–1», перебуває у важкому стані: через травму легенів, перебуває на штучному диханні. Фактично, всі витрати, пов’язані з лікуванням командира батальйону «Слобожанщина» та його дружини, міліціонер батальйону «Харків–1», лягли на волонтерів, родини та друзів самих постраждалих.
Як же ми, опісля Революції Гідності, дійшли до того, що держава не може забезпечити лікування міліціонерам, які постраждали від теракту під час несення служби? Хто саботує державні зобов’язання?
Сама Видела 3 дня назад в вестибюле ХОГА объявление для всех нуждающихся в материальной помощи – писать заявления …