Ми шкодуємо, що свого часу залишилися осторонь і не надали підтримку братньому грузинському народу, який потерпав в «дружніх» обіймах Росії. Бо коли біда постукала у власні двері ми відчули на собі всю важливість простої небайдужості. Тому зараз ми вважаємо своїм прямим обов`язком стати поруч з нашими білоруським побратимам і сказати «Ви не одні!»
Рано чи пізно Білорісії доведеться визначатися на чиєму вона боці? Що для неї більш прийнятно: бути Східним партнером Європи чи Західним вассалом Московії? І цей вибір воістину буде доленосним для всієї нації. І часу прийняття рішення залишається все менше….
І тому вибір — підписати чи ні це звернення, вибір кожного з нас…
Лист до Лукашенко
Шановний бацько!
Оскільки кожен з нас, що нижче підписалися, є користувачем інтернету та соціальних мереж, у кожного з нас є своя електронна пошта ми всі можемо підпадати під дію попередження «за поширення недостовірної інформації, яка може завдати шкоди державним чи громадським інтересам», розсиланням якого займається Міністерство інформації Республіки Білорусь за особистою ініціативою Міністра Лілії Ананіч. Може Вас і не проінформували, але останні кілька днів вона затято погрожує закрити доступ інформаційним ресурсам, що знаходяться як на території Білорусії, та і поза її межами.
З усією відповідальністю заявляємо – нас Вам не налякати!!! Навіть у найжорсткіші часи утисків початку Революції гідності, ми лише глузували з намагань українського диктатора та зрадника Януковича не дати місця для ПРАВДИ в простому людському житті та інформпросторі. Цей «правдоборець» зараз втік до Росії і єдине, що йому залишилося – це трястися від страху за свою шкіру чи за можливість постати перед судом у Гаазі. Погодьтесь, незавидна перспектива….
Останні Ваші заяви, шановний Олександре Григоровичу, дають нам підстави вірити, що Ви винесли уроки з української історії і врешті-решт визначилися, що білоруській нації теж потрібно якомога швидше тікати з-під російського ярма.
А тепер всі Ваші миротворчі зусилля зійдуть нанівець, а Ви повторите ганебну та безславну долю українського горе-втікача і все через недолугі погрози Ваших підлеглих, які явно перейняли досвід та традиції Гебельса та Путіна, їх стилістику та почерк.
Дії Міністра Ананіч не зупинили і не зупинять ходу ПРАВДИ на теренах волелюбних націй, а лише посіють сумніви у Ваших дійсних прагненнях та мотивах. Вони наочно демонструють, що сповідуванні та декларовані Вами принципи не поділяють навіть Ваші підлеглі! І оця двозначність нас бентежить! До чиїх слів нам дослухатися — свавільної чиновниці чи до Ваших заяв!? Чи стачить Вам сили, щоб вгамувати та припинити будь-які дії, які шкодять білоруській нації та прирікають Вас на московське рабство.
Погодьтеся, що реалії сьогодення є такими, що будь-яка спроба монополізувати інетпростір поза межамаиБілорусі є не тільки НЕЗДІЙСНЕННОЮ, а у випадку з «РАДІО РАЦИЯ» та всіма нами, що підписалися нижче, нікчемною та жалюгідною.
На нашу думку, не личить «слов’янському» миротворцю вдаватися до сильно сплюндрованих методів залякування, такої вільної, мудрої та зорганізованої спільноти, як користувачі інтернету.
Віримо, що Ви зробите очевидні висновки і на свої емейли ми отримаємо від Вас роз’яснення: вірити Президенту Республіки Білорусь Лукашенку О. Г. чи чекати чергового безглуздого послання від ваших підлеглих, які солідарні з Путіним? Білорусь – це Європа?
P.S. Вся інформація у даному листі є достовірною, несе користь державним та громадським інтересам і будь-які дії щодо її поширення не переслідується, а лише вітається інтернет спільнотою:)
Володимир Ханас
Ярослав Чорнозуб
Богдан Гарасимчук
Василь Тракало
Богдан Дичко
Вікторія Іваницька
Наталія Гамера
Іван Марчук
Тарас Савчук
Ірина Філенко
Іван Савич
Денис Бендовський
Марта Франчук
Іван Роздум
Ігор Білик
Василь Ханас
Олексій Василенко
Олена Гаркуша