Тетяна Гонченко: Польша та Україна. Зацініть різницю в підходах!

Ну і про улюблене, про ЖКХ. От ви кажете – “в Європі теж дорога комуналка, але ж у них і зарплати огого”.
Більшість простих мешканців Варшави отримує зарплату 2400-2500 злотих, це приблизно 17 тисяч гривень. Комунальні послуги (вода, газ, світло і.тд.) затягують десь в 500-600 злотих на місяць (це десь 4 тисячі гривень). Тобто четверта частина зарплати. Ось наприклад якщо взяти середнього українця з зарплатою в 4000 гривень, то за комуналку він за такими мірками має платити 1000 гривень. Навіть якщо взяти наші нові страшні і ужасні тарифи, це все рівно майже вдвічі більше. І це при тому, що проїзд в транспорті у них теж дорожчий. Як і всі інші необхідні для життя пєчєнькі.

Всякі пільги та субсидії тут відсутні як явище. Хто б ти не був – пенсіонер, алкаш, малозабезпечений – держава не мусить оплачувати тобі воду, газ та світло. Не можеш платити – виселять з квартири. І це не просто погрози, це незворотня данність. Якщо у нас самотня бабуся може жити у трикімнатних хоромах, бідкатись про дороге ЖКХ та отримувати величезні пільги від держави, то там таке не прокатить. Бабусю просто виселять з хати, дадуть їй однокімнатну, і хай живе та платить.

Існують громадські активісти, які таким виселеним бабусям (інвалідам, малозабезпеченим) допомагають, але (!!!) допомога полягає не в тому, щоб закидати мерію скаргами та вибити для бабусі бабла з бюджету, а в тому, щоб знайти для бабусі квартиру поскромніше, куди вона могла б переїхати, або хоча б ночівлю, щоб бабуся не пішла жити на лавочку. Зацініть різницю в підходах!

Корупції в Польщі практично немає. Найбільший скандал, який за останній час був пов’язаний з чиновником для нас звучить сміхотворно) Декілька років тому заступник варшавського мера… ні, не купив коханці лімузин. Ні, не повіз її в Непал. І ні, він не придбав їй шубу в бутіку. Він влаштував її на дві дрібні чиновницькі посади одночасно. Скандал був страшний – заступника мера заклеймили, заплювали і відразу ж звільнили )

Відповідно, і робота журналістів та активістів тут полягає не в тому, щоб піймати за руку депутата, який заліз в бюджет, а перевірити, чи грамотно та чи розумно вони управляють, чи можливо треба професійніше і розумніше )

А основною проблемою Польщі тут називають бідність. За різними підрахунками, десь 2 мільйона поляків не мають достатньо грошей навіть на їжу. Цією проблемою теж займаються активісти. Але – уявіть собі! – вони не кричать про зниження тарифів на ЖКХ, не вимагають введення субсидій, не просять для цих людей безкінечної допомоги з бюджета. Підход радикально інший, категорично інший – вони добиваються того, щоб місто впроваджувало для таких людей освітні програми, проводило проекти, які б змінювали свідомість бідняків і.тд. , словом – задача активістів – вставити мозок бідним людям та допомогти їм знайти нормальну роботу, щоб вони самі себе забезпечували. Як вам, а?

Вердикт такий. Поки наші грьобані популісти будуть піаритись на зниженні тарифів, пільгах, всяких інших ніштяках та допомогах простому народу та підігруватимуть настроям типу “Ми бідні-нещасні, тому нам треба все дати на халяву” – нічого хорошого в нашій країні не вийде. В першу чергу народ має зрозуміти, що не тарифи мають бути низькими, а зарплати великими.

P.S. На закуску ще пару цікавих фактів. Міські депутати в Польщі, на відміну від наших, отримують зарплату – 3000 злотих (21 тисячу гривень), районні – 2000 злотих (14 тисяч гривень). При цьому, останнім часом активісти говорять, що це маленька зарплата, і ініціюють її підвищення, щоб депутати не підробляли, а мали змогу виключно працювати на місто.
Зарплата мера Варшави, єслішо – 12 тисяч злотих (84 тисячі гривень).

А на фото – процес утеплення будинку. Окремі квартири, як у нас, тут ніхто не утеплює – бо це уродство. Мешканці (об’єднані в ОСББ) беруть пільговий кредит та утеплюються всім домом – і красиво, і ефективно. Ну ви зрозуміли….

ФБ сторінка Тетяна Голенко