Мабуть, за всю історію Рунівщинської сільської ради не було настільки «гарячої» сесії, як остання.
Дев’ятеро депутатів, які є працівниками ПП «Альфа-Капітал», зайшовши в зал сільського Будинку культури, демонстративно розмістилися окремо від решти своїх колег.
А позаду них «суфлерами» сіли керівник агрофірми Олександр Павлюченко, його заступник Ірина Степаненко і юрист підприємства Євген Бражник. Днем раніше своєї неявкою «альфакапіталівські» депутати зірвали засідання двох постійних депутатських комісій, чого раніше ніколи не було, бо прийти їм заборонило керівництво.
Тож конфлікт означився з перших хвилин сесії, коли «опозиційні» депутати, котрі мали кількісну перевагу й могли провести чи «зарубати» будь-яке рішення, зажадали внести до 25-ти пунктів порядку денного ще кілька нових, зокрема, й про обмеження преміювання працівників сільської ради та про зменшення ліміту бензину для службового автомобіля сільради в чотири рази. Вочевидь прагнули якщо не паралізувати роботу сільського голови Володимира Сухаренка, то безумовно, йому дошкулити. Хоча саме вони ще півроку тому затверджували і ліміти на пальне, і розмір премій для апарату сільської ради.
Що ж трапилося? Яка чорна кішка пробігла між половиною депутатського корпусу та керівником органу місцевого самоврядування?
Найперше негативно позначилася на доходах сільради цьогорічна бюджетна децентралізація, відповідно до якої бюджети сільських рад стали ще куцішими. Приміром, тільки по ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) Рунівщинська сільрада недобере у 2015 році близько 450 тисяч гривень. За такої ситуації для місцевих громад на вагу золота кожна гривня, яку сплатять агрофірми, що працюють на територіях сільських рад. Але ПП «Альфа-Капітал», як стверджує рунівщинський сільський голова, маючи заборгованість перед сільським бюджетом за попередні роки, цього року зменшило відрахування, через що недовиконання сільського бюджету за перше півріччя склало 140 тисяч гривень.
Володимир Якович навів конкретні приклади. З 2011 року «Альфа-Капітал» самозахопила 105 га, за які за 4 роки мала б сплатити до бюджету сільради понад 600 тисяч гривень. 161 тисяча гривень – цьогорічна недоплата по індексації (коефіцієнт 1,75). 122 тисячі гривень – борг за господарські двори. 202 тисячі гривень – несплата оренди за 327 га фермерського господарства Олександра Павлюченка, котрий, до речі, навіть не звертався до сільради за погодженням під час її виділення обласним Держземагентством, що є порушенням порядку надання земель для ведення селянського фермерського господарства. До того ж, ПП «Альфа-Капітал» веде несанкціоноване будівництво, знявши родючий шар грунту на площі 1000 квадратних метрів, не сплативши до бюджету 5% від кошторисної вартості будівництва на пайову участь у розвитку соціальної сфери села.
Утім, на сесії «альфакапіталівські» депутати, їхні керівники і юрист мало не з піною біля рота доводили, що агрофірма не винна сільському бюджету жодної копійки, і так, мовляв, багато селу допомагають. А якщо щось і не доплачують, то на законних юридичних підставах: не зареєстровані договори оренди. Тобто, землею де-факто ПП користується, прибутки отримує, але за оренду землі не платитиме територіальній громаді доти, доки (а це може тривати як завгодно довго) не будуть зареєстровані договори. Ну якщо оліграхам дозволено оптимізувати податкову базу своїх бізнес-імперій, щоб менше платити державі, то бізнемени дрібнішого штибу теж беруть з них поганий приклад.
На жаль, радянська модель, коли колгосп був не лише основним роботодавцем, а й повністю утримував своїм коштом сільську інфраструктуру, відійшла в минуле. Нині наповнення сільського бюджету, а значить, і благополуччя сільських жителів, залежить від свідомості й доброї волі орендаря земель, а також від того, чи знаходять вони спільну мову з сільським головою.
Демарш «альфакапіталівських» депутатів, гучні заяви очільників підприємства про те, що вони не бажають співпрацювати з сільським головою, що Сухаренко своїми скаргами в різні державні органи перешкоджає їхній господарській діяльності, що без коштів агрофірми сільрада давно «загнулася б», що сільський голова «не туди» спрямовує сплачені ними податки, намагання керувати сесією, у присутніх склали стійке враження, що Олександр Павлюченко хоче показати, хто ж насправді у Рунівщині хазяїн. Навіть більше: проглядається бажання зробити територіальну громаду фінансово неспроможною з усіма наслідками, що випливають, тобто, приєднанням до іншої громади в період їх укрупнення , чого рунівщани не хочуть. Влада сильна, коли у неї є гроші! І таке замовлення, припускає Володимир Якович, надійшло від деяких очільників Полтавського району, колишніх регіоналів.
Володимир Сухаренко під час сесії неодноразово пропонував опонентам знайти компроміс: ви обіцяєте сплатити недоплачене до бюджету, а ми даємо дозвіл ПП «Альфа-Капітал» на виготовлення проекту землеустрою на земельні ділянки загальною площею 1,4 га, що знаходяться під виробничими будівлями. Адже не за свою кишеню він печеться – за інтереси громади. Та тільки депутати-«опозиціонери» проголосували проти того, щоб «Альфа-Капітал» сплатила в сільську казну ті суми, які озвучив сільський голова. І виходить, що народні обранці, які півроку тому самі ж затверджували дохідну частину бюджету, тепер роблять усе, щоб вона не була виконана.
І їм байдуже, за які гроші ремонтувати розбиті вантажівками агрофірми сільські дороги, вставляти вікна у школі й латати дах клубу?
Така собі ілюстрація корупції на найнижчому – сільському – рівні: конфлікт інтересів депутатів, обраних виборцями, які як працівники агрофірми повністю залежать від настрою свого роботодавця.
Громадські активісти, що приїхали на сесію з Полтави, в основному, члени Громадської ради при Полтавській обласній раді, координатором якої є Володимир Сухаренко, соромили горе-депутатів: «Він за вас лягає під танки, ви такого сільського голову більше не знайдете, а ви його не тільки не шануєте, а й цькуєте!» А селяни нагадали Павлюченку, як він розорав пастівник, обіцяючи людям сіно для їхніх корів. Та сталося, як у тій приказці: казав пан: «Кожух дам!» та тільки слово його тепле…
Достукатися до совісті «альфакапіталівських» депутатів так і не вдалося. Вони проголосували і за скасування премій працівникам апарату сільради, і за зменшення ліміту бензину для сільрадівського автомобіля, яким їздить Сухаренко, з 200 до 50 літрів на місяць. Це при тому, що біля Будинку культури стояли два позашляховики-«ландкрузери» Олександра Павлюченка та його заступника Ірини Степаненко, які, мабуть, у день «з’їдають» більше 50 літрів пального. Така дрібна й підла розправа над сільським головою, новий варіант шекспірівського «приборкання непокірного» – принципового Сухаренка!
Та останній сказав, що скористається своїм законним право «вето» і не підпише деякі рішення сесії. Не виключено також, що сільрада ініціюватиме розірвання через суд деяких договорів сервітуту, укладених між Полтавською РДА та ПП «Альфа-Капітал», щоб виставити право оренди на ці землі на торги (аукціон).
У перерві сесії було проведено засідання колегії Громадської ради при Полтавській облраді та збори представників громади, які затвердили Статут і печатку Рунівщинської територіальної громади та звернення до правоохоронних органів щодо конфлікту інтересів деяких депутатів.
Про закінченню сесії В.Сухаренко запропонував громадським активістам на власні очі побачити об’єкти самовільного будівництва ПП «Альфа-Капітал». Та на виїзді з села автівку сільського голови підрізав джип О.Павлюченка. Головний агроном сільгосппідприємства Григорій Кочерга вдався до нецензурних погроз. Без малого не дійшло до рукоприкладства.
По дорозі в Полтаву представники громадськості пригадали, де ж раніше вони чули прізвище Павлюченка. Саме цей бізнесмен (у кримінальних колах має прізвисько Саша-браслет) взимку заплатив майже 10 мільйонів гривень судової застави за начальника полтавського обласного ДАІ Петра Блажівського, обвинуваченого в корупції. Фігурує прізвище Павлюченка і в ганебній історії, коли кілька років тому бізнесмени забрали у малих полтавців приміщення обласної дитячої бібліотеки. Має він судимість за розкрадання газоконденсату.
Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу
