Патріотизм, як відомо, буває різним. Є диванний патріотизм, коли людина просторікує про любов до рідної землі й народу в компанії телевізора. Буває майданний патріотизм, коли далі палких промов діло не йде.
А є патріотизм вищої проби – військовий і економічний, коли люди захищають Вітчизну зі зброєю в руках, не шкодуючи здоров’я й життя, або не жаліючи коштів допомагають нашим воякам на Донбасі. Адже недарма кажуть, що найважче любити Батьківщину до глибини своєї кишені.
Віктор Галич, голова фермерського господарства «Господар» та очільник Асоціації фермерів та приватних землевласників «Відродження Полтавщини» навіть не назве точну суму, на яку він надав допомогу переселенцям зі сходу України та бійцям АТО за останній рік. Це і овочі для військових, і ліки для прифронтових госпіталів, і одяг, і багато чого іншого, чого потребують наші захисники.
Нещодавно була разом з полтавськими волонтерами в Щасті та Трьохізбенці Луганської області, де зустріла київських волонтерів. Одна з волонтерок, почувши, що ми з Полтавщини, розповіла, що по дорозі на Донбас вони нерідко заїздять у Миргород, де в господарстві Віктора Галича довантажуються свіжими овочами. Як приємно нашим хлопцям, які вже рік живуть в польових умовах, скуштувати свіжого огірка, помідора чи молоду картопельку! Бо армійська інтендантська служба, на жаль, цим їх не балує.
Сезон свіжих овочів недовгий. Тож щоб овочами можна було поласувати восени й узимку, Віктор Анатолійович заготовляє їх про запас. Коли я була на Миргородщині, у «Господарі» якраз засолювали огірки. Більше двох тонн. Буде для наших батальйонів і буряк, і морква, й капуста, й цибуля – все, що називається борщовим набором…
На щастя, економічний патріотизм притаманний не лише Віктору Галичу, а й багатьом іншим полтавським фермерам. Тому ми неодмінно переможемо!
Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу