28 вересня у Краматорську відбулася публічна дискусія “Стан, проблеми та шляхи вирішення питань національно-патріотичного виховання молоді Донеччини”, організована Українською миротворчою школою та ГО “ІЦ “Майдан Моніторинг”, за сприяння Міністерства молоді та спорту України, Міністерства освіти та науки України, Донецької обласної державної адміністрації, Громадської ради при Міністерстві освіти та науки України.
Учасники дискусії прийняли наступну резолюцію.
Резолюція
Учасники громадських обговорень у формі публічної дискусії, обговоривши проблеми національно-патріотичного виховання молоді Донеччини відповідно до сучасних вимог, констатують таке:
Державотворчі процеси, що відбуваються в незалежній Україні протягом останніх років зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів, відданих Вітчизні, готових до плідної праці в ім’я рідного народу.
Стрижнем системи виховання молоді Донеччини стає національна ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, формування у нього активної громадянської позиції, відповідальності за себе, народ, країну.
Головною умовою реалізації нової моделі української школи є активна участь громадянського суспільства. На цьому наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський під час експертної зустрічі та обговорення з громадськістю нової моделі української школи, що відбулася у Комунікативному центрі КМУ. «Важливо, щоб суспільство не пасивно очікувало освітньої реформи, а брало активну участь у втіленні нової української школи. Адже громадськість є і замовником, і споживачем освіти», – наголосив заступник міністра.
Сьогодні потрібна саме громадянська модель нової української школи.
Учасники громадських обговорень вважають, що за сьогоднішніх обставин у сфері національно-патріотичного виховання молоді Донеччини доцільно вдатися до таких дій:
1. Розробити програму національно-патріотичного виховання молоді Донеччини, згідно концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді розробленої Міністерством освіти та науки України (департамент освіти Донецької ОДА)
2. Підтримати прийняття Кабінетом Міністрів України Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016 – 2020рр.
3. Підтримати створення робочої групи по національно-патріотичному вихованню дітей та молоді із представників освіти, культури, громадськості при Донецькій ОДА.
4. Проводити тематичні заходи (конференції, круглі столи семінари), присвячені героїчним подвигам українських воїнів, боротьбі за територіальну цілісність і незалежність України протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях: ОУН, УПА, дисидентський рух (департамент освіти Донецької ОДА, міськрайонні управління та відділи освіти).
5. Посилити співпрацю з військкоматом з підготовки молоді до збройного захисту держави. Спільно з громадськими організаціями прийняти участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») (департамент освіти Донецької ОДА, міськрайонні управління та відділи освіти).
6. Забезпечити проведення заходів спортивної підготовки, фізичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання (управління по питанням фізичної культури та спорту Донецької ОДА)
7. Активно залучати до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих та молодіжних громадських організацій (об’єднань), використання їх досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України (департамент освіти Донецької ОДА, міськрайонні управління та відділи освіти, управління культури і туризму Донецької ОДА, міськрайонні відділи культури)
8. ЗМІ Донецької області в організації телепрограм, Інтернет – ресурсах і в пресі популяризувати українську історію, боротьбу Українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій міста.
9. Створити зали новітньої української історії в історичних музеях міста Донеччини з метою національно-патріотичного виховання молоді та дорослих (управління культури і туризму Донецької ОДА, міськрайонні відділи культури).
Пропозиції В.Березіна, директора Центра «Бахмат», голови Костянтинівської організації Національної спілки краєзнавців України, журналіста газети «Провінція»
1. Для патріотичного виховання Костянтинівки, Артемівська, Дзержинська зараз термінове потрібне назначити військово-цівільну адміністрацію, бо існуюча влада практично вже вмерла і як з нею співпрацювати?
2. Ті, хто займається патріотичним вихованням (в Костянтинівці над цім об’єднали свою роботу Координаційна рада проукраїнських сил «Народна рада» та громадські ради при міськвиконкомі та управлінні освіти) хотіли б, щоб керівництво області до нас прислуховувалось. Поки ми не дуже це добачаємо. Ми надали в ВЦА Календар «Український Донбас», щоб учбові заклади почали по ньому працювати. І ось вже вересень пройшов, в якому можна було зробити, наприклад, загальнообласні заходи: відвідування унікального музею писанкарства у Бахмуті, шанування пам’яті соратника Стуса та Тихого, шестидесятника, фундатора УГС на Донеччині Ярослава Гомзи (поховано в Очеретине), вечора поезії українського поета, лауреата національних премій, що мешкає тут – у Малотаранівці Юрія Доценко. Невже не зрозуміле, що зараз треба насичати такими заходами міські плани освіти та культури? Ось вже є й жовтень настає і ми знову, як і до війни будемо це все «пробивати».
На учбовий рік вже повинні бути заплановані читання по Василю Стусу, Олексе Тихому, Микиті Шаповалу, Володимиру Сосюрі, Данилу Шумку, Василю Гайворонському, Юрію Рясту, Івані Дзюбі, Михайлу Петренко, Степану Васильченко та ін. До речі – ми передали Жербівському та Андрусіву казку останнього «Ось та Ась» (що було видано за кошти УМШ). І не випадково це зробили. Ми досі сподіваємося, що казка практично про сучасне АТО, що написана у 1918 році потребує загального розповсюдження.
3. Ми це робимо і наш досвід показав, що це зараз конче потрібно робити для патріотичного виховання – системні та регулярні поїздки з екскурсіями на Хортицю в Запоріжжя. Навіть антиукраїнськи налаштовані діти, які побувають у цьому корінні українства, подихають повітрям козацтва, подивляться та потримають своїми руками нашу історію починають по іншому дивитися на Україну.
4. Вважаємо за необхідне тим, хто займається патріотичним вихованням не відокремлюватися від процесу декомунізації в населених пунктах. Зняття монументів, радянської символіки, перейменування повинні проводитися з масовою роз’яснювальною роботою серед молоді – хто такі комуністи, Ленін та ін., що скоїла їх влада.
5. В кожному населеному пункті Донеччини для розробки обласної програми повинно залучати національно свідомих людей, які за власною ініціативою будуть збирати весь досвід роботи, що проводився в його краї з патріотичного виховання та надавати в загальні плани.
6. Особливе важливе для Донеччини не відокремлювати патріотичне виховання від екологічного (що передбачене Законами України «Про основи національної безпеки України» та «Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року»). Всі плани й програми з патріотичного виховання повинні мати заходи по типу розчистки конкретних джерел та ін.
Учасники обговорення діляться враженнями від дискусії.
Vladymyr Berezin: Це буле якесь як і все тут у нас зараз гібридне “громадське обговорення у формі публічної дискусії «Стан, проблеми та шляхи вирішення національно-патріотичного виховання молоді Донеччини».
Відеочастка:
Завдяки майстерській роботі ведучого Олександра Таненка (Українська миротворча школа – головний організатор) він міг зв’язати до купи навіть київських (по скайпу) фахівців, що займаються національно-патріотичним вихованням з присутніми у великій залі ДонДержМашАкадемії керівниками державних, освітніх та культурологічних структур, військовими, а також нами – громадськими активістами.
НУОшники вимагали зміни керівництва освіти від начальників управлінь до директорів шкіл, каяття та прощі від донбасят перед Україною, убрати від дітей всіх, хто приймав участь у референдумі 11.05.14.
Але хочу точно сказати, що ми втрьох – Євген (Дружківка), Галина (Бахмут – яке чудове слово!), Світлана (Красноармійськ) та я (Костянтинівка) розбавили захід антиформалізмом та антисепаратизмом.
Цитати:
– ВСУ, що базуються тут – дають новітнє підгрунтя для патріотизму.
– Давайте все обєднаємо “Джурою”!
– Треба ставити на громадський сектор, більше не на кого.
– Людина, яка толерантовала під час окупації не може бути викладачем в школі (Бригинець).
– Вони спеціально перед виборами косють під ватників, роблять декомунізацію з полунично-абрикосивим характером (Бригинець).
Євген Шаповалов: Сьогодні в музейному залі ДГМА в Краматорську зібралися громадські діячі, політики, воєнні, начальники управлінь ОДА на публічній дискусії “Стан, проблеми та шляхи вирішення питань національно-патриотичного виховання молоді Донеччини”.
На заході були присутні начальники управлінь Донецької ОДА, завідуючі відділів міських виконкомів, райдержадміністрацій. В основному це освіта, культура. Також представники громадських рад при міськрадах, громадські діячі області, педагоги, воєнні.
Організатор заходу Українська миротворча школа. Це громадська організація, яка останнім часом багато робить в області.
Було багато виступаючих, всі відзначали важливість патріотичного виховання, особливо в школах. Діти це наше майбутнє і те, як ми їх виховаємо – від того буде залежати наше майбутнє, майбутнє нашої України.
Для мене особитсто ця дискусія з владою запам’яталася виступом Олександра Бригинця, радника Міністерства інформполітики. Він чудово пвдмвтив, що патриотизм для держави не тільки потрібен, а й корисний. Він робе її сильнішою. Якби на Донбасі було більше патриотів, то не сталося б того, що ми зараз маємо – війни, смертей, втради мільйонів і мільярдів доларів на війну, за які можна було відлагодити дороги, побудувати школи, квартири для українців, підвищити пенсії…
Ще, як сказав Бригинець, нас губить наша толерантність. Людина, яка толерувала окупанту не може робити вчителем. А ми знаємо, що на Донбасі практично всі учителя приймали участь у проведенні незаконного референдуму 11 травня 2014 року.
Начальниця Управління освіти Макаренко Олена Петрівна заявляє, що їх принудили. Але ж їх не били, не вставляли пальці в двері, не знущалися, не було зафіксовано ні одного такого випадку. А робітники освіти Донбасу, проявляючи толерантність до бунтівної окупаційної влади, покірно, як положено робили те, що називається зрадою. А в цей час учні школи дивились на це і впитували те в себе, як можна по життю вчиняти. Наложимо ці дії на часи Великої Вітчизняної і уявимо, що б зробив з такими громадянами так любимий багатьма на Донбасі Сталін?
Дуже неприємне враження на мене справила та Олена Макаренко.
Я, як учасник дискусії з Дружківки, запитав її як вона, наприклад, ставиться до наших дружківських одіозних шкільних директрис Валентини Лугової та Кулик? Вони при ДНР напряму виступили проти української влади, підтримували сепаратизм. Більш того, вони долучали до своїх акцій проти української армії учнів молодших класів. Одразу познімали в своїх школах українську символіку. Їм було з кого брати приклад, – мер міста робив те ж саме. Чи дала вона, її відомство оцінку їх діям? Не юридичну, не кримінальну, а хоча б моральну, етичну, професійну? Відповідь очільника освіти Донбасу мене приголомшила. Вона заявила, що таку оцінку вона їм давати не в змозі, вона не знає, як там все відбувалося, хто там що і де казав… Хоча є відео з промовами, фото, статті, висловлювання цих осіб… «Ці працівники справно виконують свої обов’язки і претензій до них у обласного керівництва освіти немає…». Далі вона закинула мені, що я політизую це питання, а освіта “вне политики!”. Кулик тим часом іде на міські вибори від опоблоку, а Лугова взагалі очолила міський осередок “Нашого краю”. От вам і «толерантність», от вам і Олена Макаренко…
Фото зі ФБ сторінок Володимира Бєрєзіна та Евгена Шаповалова