В Дружківці, що на Донеччині, в одному з перших номерів нового року в муніціпальній газеті “Дружковский рабочий” серед некрологів була опублікована одна статейка. Матеріал без авторства під назвою “Подделка документов, служебний подлог…?”.
Газета зі своїх шпальтів розповідає читачам про те, що у Дружківському маштехнікумі: “…Как сообщает источник, работниками правоохранительных органов” – були опечатані деякі кабінети, вилучено десятки папок з документами. Там начебто видавалися дипломи людям, які можливо навіть не навчалися в цьому учбовому закладі, і робилося це не безкоштовно… Також вказана служба, яка проводить розслідування, це “Департамент ГСБЭП”. “По понятным причинам мы не можем обнародовать всю информацию, которую сообщил редакции источник…” – пишеться в статті, хоча порція бруду вже вилита на учбовий заклад.
“Как сообщает источник…” – ось джерело з якого газета отримує всю цю інформацію. Як в добрі радянські часи: “Есть сведения…”. Керівництво технікуму, громадскість міста телефонували в редакцію “ДР”, щоб з’ясувати обставини справи, але на цю тему ніхто розмовляти не став. Я особисто зустрівся з праціваником газети, який побажав залишитися невідомим, і він мені прямо сказав, що це чистий “заказ”. На моє питання: “А від кого заказ?”, – він тикнув пальцем в небо і сказав: “Від нього…”.
Громадськість міста на своєму Віче, яке, з часів звільнення Дружківки від денеерівських банд, збирається майже кожну суботу у будівли того ж машинобудівного технікуму, де орендує аудіторію, – прийняла рішення конкретно вияснити, що то за таємні джерела, які розкривають міській газеті інформацію слідства, яку по закону не можна розповсюджувати. Для цього група активістів зажадала зустрітися з начальником Дружківського відділу поліції Артемом Крищенком, щоб вияснити, що насправді відбувалося в технікумі, а також обставини того, як дані слідства попадають у газети?
Тепер я зроблю деякі пояснення про обставини того, про що йшлося вище. Диретор технікуму, про який йдеться у статті “ДР”, Віктор Павлович Баштовий, – на останніх виборах у місцеві ради балотувався, як альтернативний кандидат на Дружківського міського голову, – тобто був конкурентом нинішнього мера Валерія Сергійовича Гнатенка. Так сталося, що на всіх попередніх виборах, де перемагав діючий мер, його конкуренти були чисто технічними кандидатами, і висуваючись на міського голову навіть агітували не за себе, а за свого конкурента – Валерія Сергійовича. А тут раптом трапився такий претендент, який йдучі на мера, не вилизував Гнатенка, а всім розповідав правду про дружківську владу, про її вади, про те, як потрібно покращувати життя мешканців міста. Давав правдиву оцінку поведінці мера і депутатів у часи денеерівського заколоту, коли місто було під російською окупацією. Віктор Баштовий став депутатом міськради. Сьогодні він і його однодумці, яких у теперішній раді стало набагато більше, ніж у попередніх скликаннях, почали підіймати багато питань, які чомусь дуже не подобаються нинішньому меру і депутатам. Тому ця стаття в газеті, і коментар мого “джерела” до неї, викликають багато запитань. До того ж ми всі знаємо, що редактор “Дружковского рабочего” сумнозвісний Борис Южик це журналіст, який буде виконувати за гроші, чи зі страху, любі забаганки своїх хазяїв. Коли прийшла ДНР – він почепив на першу сторінку свого муніціпального видання логотип ДНР з відображенням їхнього прапору, а всі матеріали тоді були строго антиукраїнські. Коли тих ополчєнцев ізгнала з міста Українська армія, Южик з піною у рота оправдовував свою зраду, і прославляв Україну. До того ж він ще й покидьок, бо намагнаючися врятувати свою шкуру, про той логотип заявив, що послідував прикладу мера, побачивши на виконкомі прапор ДНР. Так що така людина надрукує будь що, що накаже її хазяїн.
18 січня 2015 р. громада міста прийшла під стіни Дружківської Поліції. На ганок вийшов її очільник. Питань було багато і далеко не на всі громада отримала відповіді. Як зі стін Поліції вийшла інформація про Баштового? Чому на сьогодні не покараний ні один міський сепаратист? Чому майже всі, хто приймав участь у денеерівському заколоті сьогодні працюють на своїх керівних місцях? Конкретно називалися прізвища мера, його замів, депутатів, очільників структурних підрозділів міста, директорів шкіл, вчителів…
Чому поліція відмовляла у відкритті кримінального провадження проти юриста Дружківського виконкому Сигори, яка заважала роботі виборчої комісії? Чому прийшлося судом заставляти це робити органи, які стоять на сторожі законності? У натовпі витало: “Невже Крищенко, брат того легендарного горлівського Крищенка, не з громадою, а пішов на поводу у позавчорашніх?”. В його відповідях було багато: “ми не можемо”, “ми не маємо права”, “ми не суд”, ” ми не прокуратура”… Саме тут було особисто відчутно, що правоохоронні органи в своєму старому структурному вигляді навести лад у країні неспроможні. Навіть, якщо забажають. Терміново потрібна їх реформа!
Та не тільки реформа МВС. Що може зробити в місті сам Крищенко? Чому бездіє міська прокуратура? Тому, що мер міста взяв бувшого прокурора своїм заступником? Навіть коли щось і вдається зробити і справа доходить до суду, то тут питання: “А судді хто?”. Ми бачимо, як на самому вищому рівні судді відпускають винуватих і засуджують безвинних. А що казати про провінційну Дружківку, де голова суду роками був членом міськвиконкому!? А хто повинен боротися з ворогами нашої держави – терористами, сепаратистами, зрадниками, колаборантами, як не СБУ? Саме до СБУ громада повинна ставити питання, чому ми опинилися в такому стані і чому нічого не робиться для притягнення ворогів України до відповідальності!?
Громада Дружківки сказала – “А”, тепер треба казати – “Б” і так далі. Треба йти з питаннями в прокуратуру, суд, СБУ! Треба брати на себе сміливість і відповідальність і писати заяви на притягнення до відповіді зрадників та колаборантів, за зраду батьківщини, та злочини перед народом, свідками яких всі ми були. А потім у судах, та інших органах доводити їх причетність.
Чому ми так зациклюємося на Крищенку? Бо він відкритий. Його можна “помацати руками”. Він виходить до громади, запрошує її до себе, їздить по селищам, зустрічається з людьми. А хто бачив “день відкритих дверей” в прокуратурі, або в суді? А тим паче в СБУ?
Громада теж повинна бути самокриитчна, признавати свої помилки. Лідерам громади ще треба учитися веденню діалогу з усіма владними структурами. Не ставати в позу, не впадати в хибний пафос, самим бути взірцем для громадян міста.
Громада передала очільникам Поліції всі свої питання. Тепер активісти будуть слідкувати, як даватимуться відповіді, які дії буде проводитися органами? Активна частина громади для того і існує, щоб наше місто знову не перетворилося в болото, де окремі царьки зможуть творити беззаконня. Таке в нашому місті вже було і знову ми це не допустимо! Нехай це знають і мер, і головний поліціянт, і Южик…
В кінці зустрічі всі присутні разом з керівництвом міського Відділу Поліції заспівали гімн України. Надіїмося, що слова гімну лилися з вуст всіх присутніх щиро…
http://www.youtube.com/watch?v=zShjU80I4iE___
