Традиційний Тиждень національного гончарного здвиження «Здвиг-2016» в Опішному завершився Національним фестивалем гончарства.
Це настільки яскраве й колоритне свято, що його сміливо можна порівняти з матрьошкою, адже його програма різноманітна й насичена подіями від самого ранку до півночі. Це і Міжнародний мистецький ярмарок «Гончарний всесвіт в Україні-2016», де відвідувачі могли придбати унікальні вироби гончарів, різьбярів, малярів, писанкарів, вишивальниць, лялькарів тощо, випробувати себе у гончарських вікторинах і переглянути керамологічні фільми. Це і фольклорний фестиваль, в якому взяли участь самобутні колективи не лише з Полтавщини, а інших областей України. Це і аукціон сучасної кераміки, і етнофлешмоб старовинних народних строїв з фондів Національного музею-заповідника українського гончарства, і конкурс сучасного гончарського бодіпейнтінгу, етноекскурсії та етнодискотека. Це і ковальський фестиваль, і виставка картин сучасних художників, і національний конгрес «Феномен Гончарів, Гончаренків, Гончаруків… в українському культурогенезі», покликана об’єднати людей з прізвищем гончарського походження з метою пізнання гончарської генеалогії, і Міжнародний фотоконкурс «Гончарні візії країни», і конкурс на найдовшу дівочу косу…
Серед учасників фестивалю не лише представники різних куточків України, а й з Грузії, Молдови, Гани, В’єтнаму, Японії, США.
До речі, дуже багато тих, хто прийшов і приїхав на свято, спеціально вдягають вишиванки, сучасний дизайнерський одяг в етномотивах, бо, кажуть, що на таких заходах найбільше відчувають себе українцями. Це як вибух генетичного коду нації. Тут справді причащаєшся до прадавніх джерел народної культури. І коли бачиш, як вмілі руки старих і молодих майстрів творять шедеври, розумієш, що таке жива національна традиція. І чи багато в Україні музеїв, де не вдовольняються лише показом екскурсантам своїх експозицій, а організовують масштабні мистецько-культурні акції?
Родзинкою гарячої та видовищної події стали майстер-класи з гончарства, мальовки та ковальства. Дорослі не менше за дітей охочі повправлятися у цих ремеслах. І треба бачити, як обережно і з якою гордістю несуть вони додому щойно знятий з гончарного круга сирий кухоль чи глечечок, – наче кубок за перше місце в олімпійських змаганнях, бо те створене власними руками, хай і з допомогою майстра.
Генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, доктор історичних наук Олесь Пошивайло на запитання про особливість цьогорічного фестивалю гончарства каже:
– Це вже восьмий здвиг. А особливість – це тяглість, що переросла в традицію. Найбільша наша заслуга, що ми створили традицію, і дай Бог, щоб ще 10-20 літ щороку відбувалися подібні свята. Хоча цього року ми демонструємо фундаментальну колекцію робіт Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, яку сформували за два останні роки, рівній якій на сьогодні в Україні немає. Готуючи цю збірку, ми відкрили для себе феномен львівської кераміки, яку в радянські часи творили професійні художники, котрі відтворювали українську ментальність, художні цінності, українську естетику. Ці речі, створені у 60-80-ті роки минулого століття, надзвичайно сучасні й можуть прикрасити будь-який нинішній інтер’єр. Ми хочемо показати не тільки Україні, а й світу досягнення львів’ян.
До речі, на зачісці Олеся Пошивайла були нанесені символи з оригінальних орнаментів Василя Кричевського, всесвітньо відомого художника й архітектора, автора тризуба – малого герба України, життя і творчість якого тісно пов’язані з Опішнею. Так керівник великого колективу висловив протест проти того, що депутати Опішнянської селищної ради вже через 13 днів після перейменування вулиці Партизанської на вулицю імені В.Кричевського повернули їй попередню назву, чим, по суті повстали проти України, її головного символу і її творця.
На жаль, не обійшлося на фестивалі без цієї прикрої нотки. Бо й онук Василя Кричевського Василь Лінде-Кричевський, почесний громадянин Опішні, завдяки сімейним реліквіям якого був створений меморіальний музей родини Кричевських, котрий приїхав зі США, з болем говорив про те, що будь-який населений пункт мав би за гордість мати вулицю імені Василя Кричевського – постаті світового масштабу.
Голова Полтавської ОДА Валерій Головко теж мав розмову з опішнянським селищним головою Світланою Маммадовою з приводу скандалу, що набув міжнародного розголосу, адже про нього вже знають навіть у США, Аргентині, Бразилії, Франції.
Міністр культури України Євген Ніщук, відзначивши велике значення Національного фестивалю гончарства для розвитку української культури, теж зазначив, що дороги, які ведуть до Опішні, нікуди не годяться, і це питання він порушить на найближчому засіданні Кабінету міністрів.
Людмила Стельмах (Кучеренко),
президент Полтавського обласного медіа-клубу
