Припинити гру в імітацію конкурсів на публічні посади!

Громадський рух “За відповідальні процедури призначення” звертається до всіх небайдужих громадян – використати законні інструменти впливу на прийняття рішень, аби конкурси на заміщення посад в органах влади не перетворилися на фейкові вистави одного актора.

Віднедавна (оновленому Закону “Про державну службу” лише трохи більше півроку) призначення держслужбовців відбувається на конкурсних засадах.
Рішення по найвищих управлінських посадах приймає Комісія з питань вищого корпусу державної служби.

Тиждень тому ця комісія проводила конкурс на посаду голови Одеської ОДА, який виклакав велике обурення спостерігачів за цим дійством.
Наразі Громадський рух “За відповідальні процедури призначення” підготував текст петиції до Президента щодо затвердження рузультатів цього конкурсу.
Повний текст петиції можна завжди знайти тут.

Сьогодні цю петицію було розміщено на профільному сайті Петицій
Шкода, але шаблони сайту не дозволяють розмістити там повний текст петиції. Модератори також видалили посилання на повний текст.
Та ідентичність двох документів можно легко перевірити.

Закликаємо всіх, кому не байдуже хто займатимеме керівні посади на рівні нашої чи інших областей та/або у мінстерствах тощо, підписати цю петицію аби конкурси надалі справді могли стати змаганням вмотивованих та професійних претендентів й давали можливість фаховим людям обійняти відповідальні посади без застосування зв’язків та інших корупційних можливостей.
Підпис можна поставити тут

Повний текст петиції (довідково)

Припинити гру в імітацію конкурсів на публічні посади!

Президенту України П.О. Порошенку

20 грудня у Національному агентстві України з питань державної служби відбувся конкурс на заміщення вакантної посади Голови Одеської ОДА.
Небайдужі мешканці Одещини прискіпливо спостерігали за проведенням конкурсу, весь день в Нацагентстві були присутні щонайменше 3 знімальні групи, які вели онлайн-трансляцію та робили фото-фіксацію.

Основною метою конкурсу мало б бути виявлення найсильніших, найпрофесійніших кандидатів, які мають сильну мотивацію зайняти відповідальну посаду публічної служби.

Побачене впродовж дня 20 грудня дозволяє тим, хто був на місці, та тим, хто спостерігав за дійством онлайн, стверджувати, що процедура проведення конкурсу не відповідає заявленим у Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби принципам, а саме – політичної неупередженості, довіри суспільства, недискримінації, доброчесності, ефективного і справедливого процесу відбору.

Ми усвідомлюємо, що не маємо прямих доказів підтасування результатів під заздалегідь узгодженого переможця, але ми маємо надто багато питань стосовно побаченого під час конкурсу.

Напередодні було повідомлено, що очний етап конкурсу триватиме лише один день. При тому до конкурсу комісією був допущений 31 кандидат і додатково повідомлено, що список може збільшитися за рахунок заявок, які надійдуть поштою (хоча таке не було передбачено умовами конкурсу). Як комісія могла завчасно знати, що до етапу “співбесіда”, який відповідно графіку не міг розпочатися раніше 16:00, дійде рівно 5 кандидатів, і на всі співбесіди вистачить 2-х годин до кінця робочого дня? Чи забезпечує такий підхід до організації конкурсу рівні умови для киян та кандидатів з інших областей, особливо в ситуації, коли йдеться саме про регіональну посаду?

Якщо жоден з кандидатів не продемонстрував повний набір компетенцій, які були заявлені у розділі “Спеціальні вимоги” Загального переліку “Вимоги до осіб, які претендують на зайняття посади голови Одеської обласної державної адміністрації” , – то чи можна визнавати такий конкурс результативним? Як можна впродовж одного дня перевірити наявність всіх компетенцій, що заявлені у Спеціальних вимогах, бодай у одного учасника?

Для чого заздалегідь формулювати такі умови конкурсу, яким жодна людина одноосібно не може відповідати? Для чого в умовах конкурсу прописувати компетенції, перевірка яких взагалі не передбачена самою конкурсною процедурою (наприклад, за цілий день конкурсу спостерігачам так і не вдалося побачити, як перевіряються та оцінюються такі компетенції, як, наприклад, “спрямованість на служіння суспільству, захист національних інтересів”)? Чи можна вважати достатньою для оцінки цілої компетенції кількасекундну відповідь на коротке уточнююче питання під час співбесіди?

Чому під час співбесіди оцінюються теоретичні знання (наприклад, “публічні фінанси”, як це на камеру сказав голова комісії), а не особистістні якості учасників? Хіба для оцінки теоретичних знань не слугують тести?

Яким чином учасник конкурсу, який робить принаймні одну граматичну помилку на кожній сторінці відповіді на завдання 2-го етапу конкурсу, отримує високий бал за це завдання? Чому у конкурсної комісії не виникає питання, до того, що учасник мав час на оформлення відповіді у вигляді презентації в Power Point із графічними “витребеньками”, але не мав часу на звичайну вичитку власних текстів?

Якою процедурою передбачено, що на 3-му етапі комісія обнуляє результат кількох претендентів всупереч ст.27 п.4 ЗУ Про державну службу, що передбачає рейтингування учасників? Чому комісія обнуляє результати всіх учасників, крім двох? Чому усно голова комісії повідомляє, що при оцінці нижче 0,5 балів сума не рахується, але на роздруківці результатів 3-го етапу сума підрахована по всіх 5-ти учасниках? Фото цього документу опубліковане у ЗМІ. Чи не є дивна схема “обнулення” загального результату примітивною спробою усунути небажаного кандидата, який за результатами співбесіди отримав другу оцінку і мав загальний високий бал по всіх етапах конкурсу? Чому у двох етапах конкурсу рахується загальний бал, а на третьому виникають ще додаткові підкатегорії, від яких безпосередньо залежить існування підсумкової оцінки? Чому найсуб’єктивніший етап оцінювання (що визнається самими членами комісії) може одномоментно ліквідувати той загальний результат, який здобувався впродовж дня на більш об’єктивних етапах конкурсу?

Чи не є спробою нав’язати суспільству безальтернативність головного переможця заява голови комісії під час оголошення результатів, що загальний бал другого за рейтингом кандидата “занадто низький”?

Чим пояснити радикальні відмінності у стилях спілкування комісії під час проведення співбесід? Чому чотири співбесіди проходять динамічно, містять явно незручні питання, зауваження, повчання з боку членів комісії і лише одне – у дуже комфортній обстановці, дружнім тоном, без психологічного тиску? Чому випробування на стресостійкість проходять всі кандидати, крім того, хто названий переможцем?

Додатково варто зауважити, що принаймні два учасника конкурсу (включно із переможцем) публічно заявили, що вони “вчили тести”.
Очевидно, йдеться не про запитання, які розміщенні на сайті Нацагенції з питань держслужби.
Як можна вчити відповіді, якщо вони офіційно кандидатам не доступні?
Наскільки відповідає зазначеним в умовах конкурсу вимогам претендент, якому потрібно заучувати відповіді на пам’ять? Як буде керувати складними процесами управлінець, якому потрібно вивчати напам’ять готові відповіді на тести?

Таким чином, виникає обґрунтована підозра, що конкурсний відбір відбувся не просто несправедливо, а був повною профанацією конкурсного механізму як такого.
Під час розв’язання ситуативних завдань багато хто з учасників списував відповіді з мобільних телефонів. Це означає не просто порушення процедури, а й те, що комусь завдання були відомі заздалегідь.

Спроба профанації задекларованих принципів закладена також і у підході до складу конкурсної комісії. В комісії дійсно присутні незалежні та неупереджені члени, але їхня кількість не дозволяє впливати на результат, особливо – у ключових моментах, де саме закладені можливості для маніпуляцій.

Спостерігання за проведенням конкурсу нагадало нам атмосферу виборчих дільниць часів режиму Януковича, коли з першого погляду начебто все відповідає узгодженій сторонами процедурі, але перебування на дільниці трохи більший час створює стійке відчуття атмосфери “гри в наперстки”.

Нам в Одесі не треба пояснювати, що таке “наперстки”. Ми надивилися цього вдосталь.
Дійсно, докази шахрайства у цій “грі” зібрати дуже важко. Але це не спростовує того факту, що “наперстки” є шахрайством за визначенням.

Майже кожний конкурс, який зараз відбувається за аналогічною схемою, породжує конфлікт.

Нещодавно у схожий спосіб в Міністерстві екології був проведений конкурс на посаду директорів національних природних парків. Але після суспільного осуду результатів він був скасований. Після цього “конкурсу” з’явився новий мем “чакір”, яким позначають некомпетентного псевдопереможця конкурсу, а імітацію конкурсу відтоді називають “чакіріадою”,
Проведений в такий самий спосіб тією ж комісією конкурс на посаду голови Миколаївської ОДАпривів на посаду категорії “А” людину, яка робить в одному реченні 12 помилок.
Результати кількох конкурсів на посаду Держсекретаря в міністерствах також викликали різку критику суспільства.

Конфлікт навколо такої явно упередженої, несправедливої та декоративної процедури наростає як снігова куля.

Вищевикладене аж ніяк несумісне із принципами довіри суспільства та доброчесності, які декларуються.

Ми можемо зрозуміти бажання Президента призначити на посаду голови ОДА людину, якій він може довіряти. Особливо зрозумілим це бажання стає після року неконструктивної поведінки попереднього голови Одеської ОДА.

Але ми не можемо погодитися з тим, що це бажання обгортають у фейкову обгортку “чесного, прозорого демократичного конкурсу”, на якому всі кандидати нібито перебувають в рівних умовах.

Ми – відповідальні люди, які зацікавлені у розвитку нашої області і нашої країни.
Ми взяли на себе відповідальність за країну та за наші міста щонайменше 3 роки тому, коли разом відстоювали нашу Незалежність і нашу Гідність.

А тому, критикуючи проведення так званого конкурсу на посаду голови Одеської ОДА, ми пропонуємо Вам щонайменше три альтернативи:

Не ховатися за результатами начебто конкурсу, взяти на себе особисту відповідальність і відкрито сказати: “Так, Максим Степанов – це мій вибір і мій призначенець. Я несу повну відповідальність за його подальшу діяльність на посаді”.
Ми сприймемо Вашу позицію, адже відповідно до ст. 118 Конституції України голова ОДА призначається на посаду Президентом і відповідає перед ним.
Зі свого боку обіцяємо контролювати, моніторити, підтримувати чи протестувати на власний розсуд, як це й належить єдиному джерелу влади в Україні.

Визнати вади цього конкурсу такими, що вплинули на його остаточний результат, скасувати його результати. Забезпечити фаховий аналіз недоліків конкурсної процедури. Забезпечити вдосконалення конкурсної процедури і оголосити повторний конкурс, як це передбачено ст.30 ЗУ Про державну службу. Зі свого боку ми зобов’язуємося підготувати рекомендації по удосконаленню конкурсної процедури.

Застосувати адміністративні важелі, аби конкурсна комісія Нацагентства з питань держслужби принаймні усунула найбільш ганебне перекручення результатів конкурсу, яке полягало в обнуленні результатів співбесід 3-х учасників, провела рейтингування учасників, як це передбачено ст.27 ЗУ Про державну службу, відобразила це у протоколі та оголосила результати конкурсу відповідно до підрахованого рейтингу.