“Маю бездоганну ділову ре
путацію”
Таку фразу можна зустріти ледь не в кожній заявці на участь у конкурсі на посаду члена Рахункової палати.
Взагалі-то, оцінка людиною власної репутації – то дещо дивне явище, але справа навіть не в тому.
Бездоганну ділову репутацію, на думку самих учасників конкурсу, мають ті, хто вже понад 10-15-20 років контролює використання бюджетних кошів.
Вся країна знає, що бюджет з року в рік розкрадався ударними темпами.
Вже не раз згадували той момент, коли на рахунках Казначейства було загалом 108 тис.грн.
А люди, які контролюють використання цих грошей, мають бездоганну ділову репутацію, переконані у своїй професійності та інших чеснотах.
Чи не парадоксально це?
У заявах на участь у конкурсі, крім бездоганної ділової репутації, можна знайти ще багато цікавого.
Наприклад:
- непереборне бажання долучитися до кагорти людей, що будують свою країну, яке от щойно виникло у чиновника 6-го рангу із 8-ми річним стажем держслужби або ж приємну згадку про те, як людину у 90-му році нарешті обрали комсоргом
- людину, яка зацікавлена обійняти посаду виключно тому, що володіє навичками або ж особливо добре працює з фінансами в Excel
- твердження, що першочерговим завданням оновленої Рахункової палати є розробка стратегічно плану її розвитку на 2017-2020 рр.
Деякі цитати вартують того, аби навести їх дослівно:
Все вищеперелічене було знайдене виключно у мотиваційних листах.
Не менш цікавими є також й автобіографії претендентів.
А заявки містять ще й головну забавку нашого часу – декларацію про майновий стан.
Побіжно неможливо не помітити, що з 43-х кандидатів лише 7 жінок. При тому, що бухгалтерами та аудиторами у нас працюють переважно жінки. Принаймні серед людей того віку, що беруть участь у конкурсі.
Втім, інших кандидатів у нас на разі все одне нема. Та й не всі заявники аж настільки феєричні.
І скільки конкурс не переоголошуй – якіснішим він не стане.
А Рахункова Палата нам конче потрібна вже зараз. Або навіть ще вчора.
В Польщі голова Найвищої Ізби Контролю, органу, який виконує ту функцію, яку у нас мала б виконувати Рахункова Палата, є 6-м за рангом політиком країни. Не особистісно, а виключно завдяки посаді, яку займає.
Подивіться, будь ласка, на перелік учасників конкурсу ще раз.
Дев’ять людей з цього списку мають стати членами Рахункової Палати, а один з них – її Головою.
Ви бачите тут бодай одного, кого можна буде назвати політиком принаймні 1-ї десятки політичної верхівки України?
Позавчора спікер ВР Андрій Парубій заявив, що поки що Призначення складу Рахункової палати не може розглядатися через спецперевірку кандидатів
Зі слів посадовця випливає, що спецперевірка почалася одразу по закінченню прийому документів на конкурс.
Чому так безглуздо витрачаються зусилля та час? Навіщо проводити спецперевірку тих, у кого нема жодних шансів перемогти у конкурсі?
Принаймі, поверхневого погляду на заявки достатньо, аби зрозуміти, що вимозі знання мов Європейського Союзу відповідають взагалі одиниці.
Загалом подали заяви 43 особи. Шанси бути обраними є лише у дев’ятох.
То чому не зробити спецперевірку тих, за кого ВР проголосує?
Є ризик, що хтось з них спецперевірку не пройде? Невже таких буде понад 50%? А якщо менше – то навіть напів-сформована РП дозволить розблокувати важливі процеси.
Навіщо вдаватися до таких безсенсових відмовок?
Призначте вже хоч когось! Гірше від того все одне не буде.
Втім, тривалість конкурсу має й свої плюси.
Зараз у нас всіх є ще час почитати документи. І навіть зберегти їх для подальшого вивчення.
Адже не факт, що вони залишатся доступними й надалі.
Принаймі прямого посилання на попередній конкурс на сторінці бюджетного комітету ВР вже нема.
Тож – чи не забагато вад у процедурі самого конкурсу?
І може пора вже зараз думати про засади формування Рахункової Палати, коли вона стане реформованим та дієвим демократичним інститутом?
І взагалі, до того, як закладати якийсь механізм в закон – може варто призвичаїтися тестувати той механізм на дієздатність?
