Дійсно, в ЄС є тренд до відкриття таких даних. Є відносно свіжа директива рівня ЄС, за якою всі країни-члени ЄС мають вести реєстр власників бізнесів. Ця директива не вимагає забезпечити загальний доступ до цього реєстру (тобто відкритим він не має бути), країни самі вирішуватимуть відкритість на свій розсуд, але є суспільний попит і тиск (особливо зліва, звісно) на повне відкриття – тиск і на те, щоб ЄС цього вимагав від всіх, і на кожен уряд окремо, бо ліві активісти є всюди.
В наших умовах насправді нема різниці між реєстром з доступом для всіх та реєстром без доступу до всіх – навіть якщо він не відкритий для всіх, то його в нас через тиждень вкрадуть і він буде в усіх, кому потрібен.
Але Україна не є членом ЄС і директиви ЄС на Україну не поширюються. Причина, через яку Україна не є членом ЄС, за великим рахунком одна – Україна дуже бідна. Решта витікає з цього. Щоб стати членом ЄС, Україна повинна багатіти швидко – набагато швидше країн ЄС, щоб долати відставання. Директиви ЄС не написані для того, щоб багатіти швидше ніж країни ЄС – навпаки, вони написані для країн ЄС.
Ці відкриття даних про бізнеси негативні для бізнесів – бізнесмени, яким це не негативно, відкривалися б й без законодавчих вимог; якби воно не було негативним для бізнесу – весь бізнес би відкрився сам і в законодавчій вимозі не було б сенсу.
Запроваджуючи негативне для бізнесу законодавство “як в ЄС” (насправді ще жорсткіше ніж в ЄС), ми насправді не наближуємося до ЄС, а віддаляємося від нього – ми повільніше долатимемо “відставання бідності”, перспектива членства ставатиме віддаленішою.
Щоб стати ближчими до ЄС, треба не копіювати регулювання ЄС – навпаки, треба створювати регулювання, відмінне від ЄСного, вигідніше для бізнесу ніж в ЄС, щоб український бізнес мав переваги порівняно з бізнесом в ЄС, щоб йому було простіше конкурувати з бізнесами з ЄС, тоді Україна зможе багатіти швидше ніж країни ЄС.
Звісно в ЄС будуть незадоволені цим і будуть тиснути на Україну щоб вона не робила такого (кращого для бізнесу ніж в ЄС) регулювання, наводячи в тому числі й аргументи типу “вам треба боротися з корупцією” (а Шрьодеру не треба?) – а Україна має цей тиск витримувати, пояснювати, що якщо ЄС хоче поширювати на Україну свої директиви, ЄС має прийняти Україну до своїх лав, щоб Україна отримала не лише ЄСні шишки, а й ЄСні плюшки.
А тупіше всього замість витримувати цей тиск – самим радісно робити собі ці шишки, навіть не чекаючи тиску ззовні, від корисного ідіотизму.
