Керманич Полтавського національного технічного університету Володимир Онищенко дбає про імідж.
Вишу. І власний.
Витрачає на це чималі кошти. Не власні.
Фото: Колаж на обкладинці газети «Полтавщина плюс», присвячений черговому переобранню В.Онищенка ректором ПНТУ
Одним із засобів підвищення реноме є закордонні вояжі. У складі представницьких делегацій. Результати поїздок широко рекламують у місцевих ЗМІ – на платній основі.
Восени минулого року техуніверситет із Полтави став єдиними від України учасником конференції New Educational Trend Баку – 2017 та 11-ї міжнародної виставки «Освіта». Обидва заходи відбулись у сонячній столиці Азербайджану.
Чотири незабутні дні на початку жовтня провели у місті вітрів, вогнів, нафти й доларів ректор Володимир Онищенко, перший проректор Богдан Коробко, проректор з міжнародної та соціальної роботи Світлана Сівіцька, завідувач сектору відділу міжнародних зв’язків Катерина Яценко, а також дві особи, котрі до ПНТУ відношення не мали (про них – далі).
Коштувало задоволення, чи то пак важка напружена праця, 50 000 гривень. Це – за участь у заходах. Плюс 50 036 гривень за бронювання та оформлення авіаквитків.
Майже 4 тисячі 200 гривень обійшовся день візиту з розрахунку на одного подорожанина. Нагадаю, мінімальна заробітна плата в 2017 році становила 3 тисячі 200 гривень, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 1 тисячу 600 гривень. На місяць!
По поверненню делегації сайт університету прикрасили яскраві світлини, зокрема така:
Перебуваючи з офіційним візитом у м. Баку, ректор ПНТУ Володимир Онищенко та ректор Азербайджанського університету нафти та промисловості Мустафа Бабанли підписали договір про співробітництво. Про це теж не забули розповісти.
Підписання угод стало можливим завдяки гнучкій позиції полтавського ректора. Однак такі світлини не стали викладати на сайті.
Чого не зробиш заради успіху! Дбайливий керівник в інтересах свого закладу та дружнього колективу готовий на все.
Схоже, і на порушення законів.
Хоча дійство відбувалось у головному місті Азербайджану, за участь у ньому було сплачено в столиці України. «Послуги з організації виставок, ярмарок і конгресів» полтавському вишу надала ФОП Волошіна Наталія Олегівна, що базується в Києві, на вулиці Волхівській, у будинку № 3 (номер квартири зазначати не будемо).
Та не тільки особа організаторки зацікавила нас. Ще більше – тих двох вояжерок, які поки є невідомими читачу.
Обох звати Оленами, працюють в Українському державному центрі міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України: Шаповалова – директор, Сулима – керівник відділу обробки, реєстрації та моніторингу інформації. Сайт УДЦМО МОН теж розмістив звіт про участь у бакинських заходах.
Налагодження зв’язків із закордонними партнерами – надзвичайно корисна діяльність. Але повинна вона відбуватись у суворій відповідності до норм вітчизняного законодавства.
Державне підприємство УДЦМО є структурним підрозділом МОН. Отже, у складі делегації ПНТУ перебували міністерські співробітники, котрі не є працівниками техуніверситету. І вони не мали права отримувати якісь вигоди коштом останнього.
ПНТУ теж перебуває у державній формі власності. Персональна відповідальність за раціональне витрачання коштів, державних і самостійно зароблених, як і за дотримання законності, покладається на його ректора.
Закон України «Про запобігання корупції», стаття 3, визначає, що його дія поширюються на посадовців, пов’язаних із юридичними особами публічного права. До таких належать і ректор державного вишу, і начальник відділу УДЦМО як державний службовець, не кажучи вже про директора держпідприємства.
Усім їм, відповідно до статті 22 антикорупційного закону, заборонено використовувати службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості заради одержання неправомірної вигоди, Так само як і послуговуватися будь-яким державним майном або коштами в приватних інтересах.
Не дозволено й вимагати, просити чи одержувати подарунки від юридичних або фізичних осіб у зв’язку зі здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, та в ситуаціях, якщо особа, яка дарує, перебуває у них в підпорядкуванні (стаття 23).
Допустиме прийняття лише тих подарунків, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, із додатковим обмеженням:
«якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи».
При цьому під подарунком розуміють як грошові кошти, так і переваги, пільги, послуги, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Якщо ж їх надають/одержують без законних на те підстав, мова йде про неправомірну вигоду.
Тут уже слід звертатися до Кримінального кодексу України.
Нескладний аналіз норм законодавства дозволяє побачити в діях ректора ПНТУ Володимира Онищенка ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 ККУ, тобто надання неправомірної вигоди службовій особі. Відповідно, до Олени Шаповалової та Олени Сулими має стосунок ч. 1 ст. 368 ККУ – одержання службовою особою неправомірної вигоди.
Невдовзі після завершення вояжу ГО СЄАН, як постійний учасник DOZORRO-спільноти, подала до Департаменту захисту економіки Національної поліції України заяву про злочин. Відповіді наразі не отримано.
Тим часом в осіб, що повідомляють про свою приналежність до ПНТУ як співробітників чи студентів, але бажають залишитися невідомими, закордонні тури керівництва вишу особливого захоплення не викликають. Скоріше, навпаки.
Однак на невдоволення частини колективу чи на скарги та можливі перевірки ректор Онищенко уваги не звертає. Подейкують, у вузькому колі він любить вихвалятися своїми високими покровителями і тим, що в Києві в нього «все схоплено».
А з шановними столичними гостями можна й чарчину при нагоді спорожнити. Попри заборону на вживання алкогольних напоїв у навчальних закладах, що діє з 2012 року, та статтю 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях.
Гостинно накритими столами супроводжувалося проведення Х Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки» на початку грудня 2017 року.
Того разу серед почесних візитерів знаходився керівник Секретаріату Комітету з Державних премій в галузі науки і техніки, заступник голови наглядової ради ПНТУ Вадим Стогній.
Члени ГО СЄАН відреагували й на цей випадок правового нігілізму керівництва ПНТУ. Повідомлення про правопорушення було надіслане до Полтавського відділу ГУ Національної поліції в Полтавській області, а в копіях – до Адміністрації Президента України та Міністерства освіти і науки України.
Більш дотепної заяви мені читати не доводилося. Наведу декілька цитат:
«Ректор Полтавського національного технічного університету Онищенко Володимир Олександрович, за попередньою змовою з першим проректором цього університету Коробком Богданом Олеговичем […] ініціювали та організували групове розпиття алкогольних напоїв».
«Крім того, вищезазначені особи спокусили до вчинення протиправних дій (вживання алкогольних напоїв) Голову Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки Стогнія Вадима Сергійовича […], а також працівників університету та інших учасників конференції».
«Свідками зазначених правопорушень є майже всі учасники конференції».
Відповідь на цю заяву теж затримується.
ДИСБАЛАНС ІНТЕРЕСІВ
Не личить ректорові провідного в регіоні вишу, так він сам позиціонує ПНТУ, користуватися некрутим авто. Він же не лох якийсь.
Але Революція Гідності, вимоги суспільства, е-декларування, журналісти, активісти, громадськість усяка антикорупційна змушують бути обережним. І ретельно приховувати «праведно» набуте майно.
Та натуру глитая вгамувати складно. Тому й трапляються час від часу «проколи».
23 листопада 2017 року на порталі ProZorro був оприлюднений договір про закупівлю двох комплектів шин (по 4 штуки в кожному):
215*60/R16 NOKIAN NORMAN RS 2;
205/65/R16 C NOKIAN WR C 3 (назви, як в оригіналі документу).
Того ж дня договір було виконано. ПНТУ отримав від ФОП Жарікова Владислава Ігоровича товар, сплативши за нього 22 680 гривень.
Цікаво, що обидва комплекти шин – зимові. І якщо Nokian WR C3 призначені для мікроавтобусів та легких вантажівок, то Nordman RS2 створені для позашляховиків
Цим процес «перевзування» на зиму транспортних засобів не закінчився.
27 грудня 2017 року побачив світ договір на закупівлю чотирьох шин Nokian Hakkapelliitta R2 SUV 225/55 R18 109R.
Продавець взяв із ПНТУ 20 080 гривень, тобто 5 020 за штуку. За місцем замовлення доставив миттєво, попри те що підприємство займається передусім комп’ютерним «залізом» і софтом. Але ж це приватна фірма «Аладдін», герой однієї з публікацій автора. Для «Аладдіна» немає нічого неможливого!
Одночасно з шинами університет обзавівся новенькими дисками. Їх теж попри мудроване маркування – original 9085 R18 5×112 8.5J ET35 DIA66.6 (BP) – поставив «Аладдін».
Оборудка коштувала 25 372 гривні, що становило 6 343 гривні за один виріб.
Тобто кожне колесо обійшлося в 11 363 гривні, не рахуючи оплати шиномонтажу.
Але ж товар – якісний.
Не зрозуміло тільки, для якого транспортного засобу зі скромного автопарку провінційного навчального закладу, хай і вищого, він призначений?
Опис шин на спеціалізованих сайтах не залишає сумнівів: для університетської «ГАЗелі», яку на початку грудня 2017 року оснастили новим резонатором та глушником, сплативши за них сукупно мізерні 1 715 гривень, використання подібної «гуми» є небаченою розкішшю.
Недешеві повноприводні позашляховики, по-простому джипи, – ось її призначення.
Специфікація колісних дисків дозволяє конкретизувати марку автомобіля.
Отже, нам треба шукати позашляховик марки Mercedes.
Логічно припустити, що тільки перша особа ПНТУ може дозволити собі користуватися такою автівкою.
Проте в деклараціях ректора Онищенка її не знайти.
Єдиний в родині транспортний засіб – ледь не бюджетний Citroën DS4, що належить до класу малих сімейних автомобілів. Його придбала новеньким у 2012 році дружина Володимира Онищенка, яка невтомно трудиться під орудою свого чоловіка-ректора доцентом кафедри фінансів і банківської справи.
Набуток викладацького подружжя виглядає аскетичним. Кожен із членів родини Онищенків володіє невеличкою квартиркою: Володимир Олександрович із 1996 року – площею 53,2 кв. м, Світлана Володимирівна з 2007 року – на 38,8 «квадратів».
На цьому тлі справжньою латифундисткою виглядає матір ректора – Онищенко Тамара Харитонівна. На неї записані:
земельна ділянка площею 816 кв. м,
житловий будинок площею 254,9 кв. м,
гараж площею 30,9 кв. м.
Всі об’єкти були набуті у власність в один день – 8 червня 2011 року. Дотепер їхня вартість залишається невідомою.
Любляча матір-пенсіонерка, звісно ж, дозволяє синові безоплатно користуватися своїм майном. От тільки джипу і вона не має.
Чи все ж таки має?
База даних МВС стверджує, що Тамара Харитонівна є щасливою володаркою автомобіля преміум-класу Mercedes-Benz ML 500, 2008 року випуску, з об’ємом двигуна 5461 куб. см.
Належить він до типу SUV (англ. sport utility vehicle – практичний спортивний автомобіль). Має потужний двигун, але й пального споживає багато. Якісного пального.
Наприкінці 2017 року полтавський техуніверситет придбав 2000 л скрапленого газу, мабуть для «ГАЗелі» та чогось подібного. І стільки ж бензину марки А-95+. Бензину якісного і дорогого. З високим октановим числом і спеціальними присадками. У ПП «ОККО КОНТРАКТ».
Як відомо, мережа заправок «ОККО» гарантує якість, але за належну ціну.
Сума оплати за договором склала 78 580 гривень.
Не шкодує ПНТУ коштів і на миття своїх автівок. При чому робить це на стороні. Хоча має всі технічні можливості на території самого університету.
Тривалий час у виші здійснюється навчання за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство». Матеріальне становлення відповідної кафедри відбулося під керівництвом покійного Олександра Онищенка, батька нинішнього ректора і його попередника на цій посаді.
Фактично при університеті діє міні-СТО. Її обладнання дозволяє здійснювати шиномонтаж і балансування коліс, регулювання розвалу-сходження і фар, а також набагато складніші роботи. Не кажучи про миття автомобілів.
Попри це з 5 по 6 грудня, як слідує зі Звіту про виконання договору про закупівлю, ФОП Токар Олександр Валерійович надав техуніверситету 4 послуги автомийки, що коштувало 485 гривень. 22 грудня він же здійснив очищення 1 транспортного засобу, але вже на суму 985 гривень.
Нарешті 29 січня 2018 року той самий підприємець омив для університету 1 автомобіль – за 12 000 гривень. Схоже, золотий дощ випав чи то на виконавця робіт, чи на дорогоцінний предмет очисних маніпуляцій.
Здається, все стало на свої місця.
Але ж ні!
Автора цієї розвідки абсолютно спантеличили закупівлі техуніверситетом автомобільних аксесуарів. На фініші минулого року було придбано комплект із 4-х гумових килимків чорного кольору вартістю 1 441 гривня та сумку автомобільну технічної допомоги, що коштувала 630 гривень, встановлено бризковики на суму 2 325 гривень 1 копійку, а також брудозахисне покриття багажника ціною 1 250 гривень.
І все це у ТОВ «Компанія «Стар Лайн», що позиціонує себе як дилерський центр корпорації «Тойота».
Ніколи не повірю, що особа, яка прискіпливо підбирає оригінальні диски для мерса, стане використовувати для нього аксесуари від тойот…
Трапляються серед закупівель ПНТУ і зовсім екзотичні.
9 листопада 2017 року ФОП Обрізан В.В. продав університету за 461 гривню як вироби домашнього текстилю:
«Рушник в коробці синій 2 шт.»;
«Полотенце махр. бамбук 1 шт. 70*140 у тубусі беж/молоко».
А за 385 гривень – пончо махрове.
До 26 грудня 2017 року ФОП Павлиш Євген Олександрович поставив вишу смарт-годинник ATRIX Smart watch E07 Steel/Black ціною 1 404 гривні 2 копійки.
Які потреби Полтавського національного технічного університету задовольняють ці товари, мені збагнути складно.
Бентежить і стрімке зростання заробітної платні ректора Онищенка.
Декларація за 2016 рік засвідчує, що він заробив на основній посаді 437 311 гривень і 115 718 гривень за сумісництвом, як професор кафедри. 21 тисячу 300 склали гонорари знаного науковця. Сукупно вийшло 574 тисячі 329 гривень.
Для порівняння: дружина ректора, скромний доцент, отримала 77 588 гривень основної зарплатні та 37 025 як сумісник. Меншими були й гонорари – 5 400. Разом 120 013 гривень.
У 2017-му закінчився попередній контракт ректора, тож він мусив подавати декларацію «перед звільненням» – за період із 1 січня по 16 липня.
Тоді Володимир Онищенко встиг відхопити 668 960 гривень ректорських і 87 885 професорсько-сумісницьких. 756 тисяч 845 гривень він поклав до власної кишені за 6 з половиною місяців – непоганий результат фінансово-господарської діяльності ректора провінційного вишу!
Водночас прибутки дружини не продемонстрували подібного стрімкого зростання – в цілому набралося тільки 88 360 гривень, що цілком співставно з попереднім роком.
Дивує й те, що маючи цілком пристойні доходи, подружжя Онищенків змушене постійно брати гроші в кредит. Наприклад, у перший день 2016 року ректор позичив в ПАТ «Укрсоцбанк» 622 201 гривню, а в останній день року повернув цю суму. За користування кредитом довелося сплатити 5 010 гривень. Це означає, що позику в понад півмільйона він отримав під 0,8 % річних (бувають же дійсно дешеві кредити, майже дармові!).
Подібне повторилось у 2017 році. 1 січня Володимир Онищенко взяв в «Укрсоцбанку» 234 039 гривень, відав усю суму – 16 липня, за користування кредитом сплатив 25 гривень, що становить 0,01 %.
Доцент Світлана Онищенко на настільки вигідні умови не може розраховувати. Той самий банк позичив їй на той самий період 187 680 гривень – під 1 % річних.
Для повноти картини додам: від початку запровадження карткових рахунків переважна кількість співробітників ПНТУ змушена обслуговуватися саме в ПАТ «Укрсоцбанк». А ректор університету як знаний фінансист обіймав посади радника Полтавської та Харківської філій цієї установи.
НОВІ ГОРИЗОНТИ
Наразі ректор Онищенко готується до наступного злету.
21–23 лютого керівництво полтавського техуніверситету візьме участь у «спеціальній 3-денній експертній сесії Оксфордського Академічного Союзу». Вона буде присвячена питанням управління вищою освітою і пройде у м. Оксфорд, Великобританія.
Організаторами заходу виступають Європейська Бізнес Асамблея (EBA) і Академічний Союз (AU, Oxford, UK). Але ексклюзивні права на організацію участі делегатів з України чомусь належать приватному підприємству «Східно-Українська Академія бізнесу».
У порядку переговорної процедури з одним постачальником, за відсутності йому альтернативи, ПНТУ уклав договір із харківським ПП щодо участі в «сесії» двох своїх представників. Сплативши по 51 598 гривень за кожного.
Засновником, керівником, підписантом і кінцевим бенефіціарним власником ПП зі статутним капіталом 1100 гривень є такий собі Саввов Антон Іванович, людина діяльна та різнобічна.
Улітку минулого року він опинився в центрі міжнародного скандалу. The Times, впливова британська газета, що є однією з найстаріших у світі, дослідила, як харківський підприємець тривалий час вдало продає фальшиві нагороди і відзнаки на мільйони фунтів стерлінгів, використовуючи репутацію Оксфордського університету.
У схемі задіяна зазначена вище EBA. Відзнаки «від імені Оксфорду» названі бучно: «Міжнародна нагорода Сократа», «Пам’ятна премія королеви Вікторії». Крім того, пропонувалося придбати членство в «престижних» організаціях: Академічному Союзі, Міжнародному Клубі Лідерів.
Через масову електронну розсилку спокусливі пропозиції надходили представникам «еліт» Східної Європи, Росії, Близького Сходу.
Слава підприємливого харків’янина швидко стала надбанням провідних ЗМІ України.
У туманному Альбіоні поглиблювати «міжнародне співробітництво» з EBA і AU ПНТУ також доведеться у гордовитій самоті.
Жоден інший український виш не клюнув на обманку. Принаймні за бюджетні гроші.
103 тисячі 196 гривень державних коштів – чи не завелика ціна за глупство та марнославство?
То, може, правоохоронним органам, а заодно й міністру освіти і науки Лілії Гриневич, слід пильно придивитися за провінційним діячем, котрий дозволяє собі нецільове використання коштів, зловживання службовим становищем, брехню в деклараціях, надання неправомірної вигоди столичним посадовцям.
* * *
Соціальні мережі на звістку про оксфордські амбіції сера Онищенка відреагували дотепами на кшталт «Лауреат Оксфордської Хартії» (скорочено ЛОХ) та згадками, що генеральний директор портів Гани зробився «Менеджером року» за кілька місяців до звільнення у зв’язку зі звинуваченнями в корупції та хабарництві.
Були й прогнози: «Треба місяць почекати?»
Авторський матеріал Ігоря Гавриленка
Обкладинка Наталі Баранник