В своєму різдвяному зверненні 25 грудня 2011 Urbi et Orbi (місту та світу), виголошеному з балкону Благословень, Венедикт XVI призвав, посилаючись на клич з літургійного античного антифону «Veni ad salvandum nos» («Прийди і спаси нас»), пояснюючи, що цей клич – крик людини всіх часів, яка усвідомлює і відчуває, що зі всіма турботами, проблемами і небезпеками власноруч не в силі справитись; тому потребує віддати свою руку в руку, яка «згори протягується до неї». «Народившись у Вифлиємі від Діви Марії, Ісус є цією рукою Божою», яку Бог посилає людині, – підкреслює Святіший отець, посилаючись на Псалом 40, 3. «Визнати, що Бог є Спаситель», а «ми ті, хто знаходиться в небезпеці» є «першим кроком до спасіння і до виходу з лабіринту, в якому ми самі себе закриваємо разом з нашою гординею», – наголосив Святіший отець.
Цією надзвичайно важливою думкою в контексті Різдва, папа наштовхує нас на покірне визнання того, що ми стаємо заручниками власних безвідповідальних вчинків та гріхів, які спричинюють різні біди, катастрофи, нещастя і природні катаклізми. Папа закликає усіх до духовної єдності з найбільш потребуючими та тими, котрі знаходяться у важких ситуаціях, підносячи таким чином їхній заклик «прийди і спаси нас». Святіший Отець просить в Дитятка з Вифлеємської Яскині дарувати мир та стабільність Землі, а також сили для будування спільного блага. В особливий спосіб понтифік благає Божої допомоги для тих народів, які стали жертвами повеней в Південно-Східній Азії, на Філіппінах та Таїланді.
На завершення різдвяного звернення, підтримуючи на дусі всіх, а особливо найбільш потребуючих, папа кликає відкрити свої серця для Христа та прийняти Його у своє життя, адже Він є нашим Спасителем.