Хроніки української, 28-30.09: я молюсь за Україну!

Дивуєтеся, чому у заголовку вказани дати одразу трьох днів?  Акція ж, наче, оголошена по суботах та неділях?
Мабуть, вже треба робити звіти за тиждень, адже двома вихідними все не обмежується.

Цього тижня нас дещо несподівано запросили у Цюрупинськ. Сказали – нас чекають, готувалися.
Зізнаємося, коли збиралися їхати дещо нервувалися – а як нас сприймуть? чи вдале місце? чи ми відповідатимемо очікуванням?
Натомість, й сподівалися – і що поїздка буде недаремною, і що нас давно вже чекають і готуються.
Але те, що відбулося, перевершило наші найоптимістичніші сподівання.
Дякуємо вам, цюрупинці, за підтримку!
Ви послухайте цих діток! Хіба з ними можна хвилюватися за майбутнє країни?

Більше фото з поїздки у Цюрупинськ

І ще варто також подякувати за підтримку підприємцю,який безкоштовно виготовив інформаційний стенд Громадської студії. Тепер нам не треба оновлювати оголошення маркером на білій дошці.

Тепер ми маємо таке:

А у неділю на площі біля нашого намету відбувався флешмоб з дружніх обіймів.
І нам трошки позитиву дісталося:

І ще приходили до нас у неділю дві дівчини. Обох поєднує те, що прийшли вдруге, обидві мають незвичні імена – Есмеральда та Грета, обидві минулого разу співали пісні (але не дуже вдало), а зараз спеціально готувалися, вивчали вірш та пісню і доставили радість й собі, й нам, та ще й одинакові призи примудрилися обрати!

Йшли повз намет дві родини із трьома дітками. Діти зупинилися іграшки подивитися, а дорослі зітхали – та не знають малі нічого українською, не вчать. Аж раптом найменша дівчинка тихо і наче сама собі, а не для нас, взяла й розповіла традиційний віршик для найменших – про кицю Муру. А там вже й Софійка зовсім некороткий віршик пригадала. А найприємніше з цього всього було те, що Софійчин тато насамкінець сказав – “Яка хороша ідея у вашої акції!”

Батько ще однієї дитини, що приз виграла, дізнавався де можна знайти інформацію про нас – в нього свій сайт, він хоче розмістити.  Дякуємо й тут за допомогу!

Звісно, й без Ганнусі не обійшлося. Розказала три коротеньких віршика. На наше зауваження, що маленькі,  обурилася – такі в школі задають! Шановні викладачі 6-ї гімназії! Задавайте Ганнусі щось цікавіше. Вона може!


Втім, під час нашого чергування не лише приємне трапляється. Підходила жінка, жалілася – на ринку її назвали “бандеркою” виключно за те, що розмовляла українською.
От для того ми й стоїмо – аби люди могли вільно розмовляти рідною мову, не боючися наразитися на хамство.
Приходьте й ви. Поспілкуватися, на відео записатися, призи подарувати…

=====

Фото: Олександра Базилева, Валентини Крицак, Вікторії Візниці, Тетяни Дискаленко, Оксани Дякової та Людмили Ямщикової

(за цими посиланнями фото набагато більше, ніж потрапляє у публікації)

Відео: Олександра Базилева, Валентини Крицак, Тетяни Дискаленко та Людмили Ямщикової

Виступи дітей за весь час акції на підтримку української мови:

Виступи дорослих за весь час акції на підтримку української мови:

Обидві підбірки оновлюються та доповнюються.

Сторінка акції у Фейсбуці: Громадська акція на підтримку української мови

Über Людмила Ямщикова 733 Artikel
Координатор Майдан Моніторингу на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Сфери компетенції: проектне мислення, громадянське суспільство, суспільний діалог, інформаційні технології.

1 Kommentar

Kommentare sind deaktiviert.