Була на сьогоднішньому Луганському Євромайдані. Такої кількості народу – близько 1000 людей – біля пам’ятника Шевченку давно не було, хіба що 2004 року, під час помаранчевих подій.
Промовці говорили про брехливість влади, про необхідність її відсторонення, про європейськість і українськість своїх і більшості земляків поглядів.
Більшість висловлювала необхідність рішучих кроків з боку лідерів київського Майдану, де вирішується доля України. Можливість взяти мікрофон мали не лише опозиційні політики і представники громадськості, а й прості люди – і спортсмен, і пенсіонерка, і шахтар тощо, і всі були одностайні у своїй критиці й закликах.
Майже кожен, хто був біля мікрофона, засудив завтрашній сапаратистський з’їзд регіоналів усіх рівнів, які ті збираються провести в Луганську, і заявив про необхідність збереження соборності України.
Були провокатори від влади – дві агресивні жінки – одна намагалась порвати плакати в руках мітингувальників (за що отримала у вухо від однієї жінки, що тримала плакат), а друга проривалась до мікрофону, але ланцюг із народних охоронців цю провокаторку не пропустив.
Окрема подяка міліціянтам, які відводили провокаторів у сторону. Вони також тримали на відстані від Майдану так званих «донських казАков», які час від часу хором вигукували провокативні проросійські гасла.
Захід тримав годину. Багато промовців виступали українською мовою, наприкінці всі на повен голос заспівали Гімн України.
Круто!!! Це супер-багато для Луганська. Нарід по-троху долає страх!
“Поїзд” пішов…
Знімаю шляпу перед луганчанами!! Хоч і повільно, але відкриваються у людей очі, слава Богу! Повага Вам, мужні люди!