Історія доктора Джекіла та містера Хайда по-ужгородськи

В Ужгороді розпалився транспортний скандал.

Ну, власне кажучи, в цьому нічого незвичайного нема – в усіх містах таке було чи скоро буде. Ростуть ціни на пальне, інфляція – ціни на проїзд треба піднімати. Але міська влада, обуяна популізмом і небажанням приймати непопулярні рішення, зазвичай діє наступним чином: зменшує кількість транспорту на маршрутах (якщо він комунальний), чи дозволяє це зробити перевізникам.

Зрозуміла річ, від того утворюються черги на зупинках, люди скрізь запізнюються, нервують – і згодом згодні вже на підвищення вартості проїзду, аби це все припинилося. Ну, особливо неоковирна влада примудряється утворити в місті транспортний колапс… Коротше, типова ситуація.

Але Ужгород не був би Ужгородом, коли б не вніс в цю колізію свої «родзинки». Від чого вся історія заграла новими гранями. І набула відчутного фантасмагоричного присмаку.

Але по порядку.

Приблизно з 17 березня в місті почалися проблеми з транспортом. Й не поступово, як в інших містах, так, щоб незадоволення містян наростало потроху, а якось вибухоподібно. Маршрутки не приходили по 30-40 хвилин, заскочений зненацька міський люд накопичувався юрбою по півсотні, або розбрідався пішки й роз’їзжався на таксі.

Звичайно, люди обурилися. Громадський транспорт і так не є сильною стороною Ужгороду, але все ж таки сяк-так працював, і люди якось звикли вже до цієї ознаки міського життя.

Допитаний місцевим телебаченням GalagovTV транспортник (Володимир Козун, директор ПАТ «Ужгородське АТП-12107»), котре обслуговує більшість ужгородських маршрутів, визвучив абсолютно традиційне: у всьому винні високі ціни на пальне, . «Через це, кількість автобусів, випущених на маршрути скоротилась у два рази, […] повністю випустити на маршрути усі автівки зможемо лише тоді, як піднімуть тариф.»

Але роздратована громадськість, звичайно, атакувала й міську владу. Тут-то й спливло прекрасне.

Влада, в особі в.о. мера Богдана Андріїва, пообіцяла гостро відреагувати на ситуацію. Як саме гостро? А так: «: «Ми приймемо найжорсткіші міри. Для початку обійдемося попередженням про відкликання ліцензії на перевезення пасажирів на зазначених маршрутах, якщо перевізники не виконують свої зобов’язання.»

Ви розумієте? «найжорсткіші міри» – це попередження про відкликання ліцензії!

О! ми вражені подібною суворістю, містяни почули себе захищеними, а перевізники вострепетали!

Втім, міська влада, уособлювана громадянином Богданом Андріївим, сама встидалася такої жорстокості, і, не переводячи дихання, повела далі: «Але це лише одна сторона медалі. З іншого боку – у зв’язку з тим, що різко піднялася ціна на пальне і скраплений газ, доводи перевізників теж можна зрозуміти»

Можливо, нас і більше б здивувала така трохи шизофренічна точка зору – і з одної сторони дивимося, і з іншої, і все це водночас…

Коли б ми не знали, що, власне, означений Богдан Андріїв… і є власником того самого підприємства, яке й влаштувало транспортний колапс в місті. Ага, саме його, вищезгаданого АТП-12107.

Ну, гаразд, не він одноосібно, а вкупі з родичами.

Ось, милуйтеся, витяг з офіційного сайту ПАТ “Ужгородське АТП-12107 ( http://www.atp-12107.pat.ua/documents/akcionernii-kapital?doc=1219 )

11053877_907426952643043_762668857987018361_n

 

Тобто, спостерігаємо клінічний випадок множинного розладу особистості – в тілі громадянина Богдана Андріїва існують одночасно дві особистості: турботливий в.о. голови міської влади, щиро перейнятий проблемами ужгородців, і бізнесмен, безжальна акула капіталізму, яка намагається витягти у містян останні гроші за свої транспортні послуги…

Просто «Дивна історія доктора Джекіла і містера Гайда» якась! Роберт Стівенсон би плакав!

Ну, що, сподіваємося, що добрий доктор захистить обивателів від темної сторони свого «я»?

Взагалі-то, якщо ужгородці не мають якогось особливого сантименту до жанру хорор, ми б не радили чекати такої розв’язки.

А радили б прийти на громадські слухання по питанню роботи громадського транспорту в Ужгороді.

Бо, якщо облишити жарти, то бачимо не романтичних персонажів класичного хорору чи голівудського трилеру, а звичайнісінького унилого корупціонера, просто украй знахабнілого. Аж до фантастичних меж.

Людину, яка вважає, що це нормально – одночасно посідати керівну посаду в міській владі і володіти бізнесом, пов’язаним з нормальним функціонуванням міської інфраструктури.

Ні, це НЕ нормально. Абсолютно ненормально. Так не має бути. Або хай с посади йде, або перевізний бізнес продає.

Але! Сам по собі він, зрозуміло, нічого подібного не зробить. Чого б це? роками суміщав чиновну посаду і цей бізнес, а тепер раптом перестане?

Допоки громадськість буде мовчки терпіти – такі Джекіли/Хайди й будуть вважати це нормою життя.

Тому – повторюємо: приходьте 31 березня о 13.00 до великої зали міськвиконкому на громадські слухання по питанню роботи громадського транспорту в Ужгороді.

ГО «Громадський Конвент»

Über Кохановська Тетяна 31 Artikel
Аналітик ГО ІЦ "Майдан Монітринг", культуролог, фахівець з інформаційної безпеки.