Уже якийсь час тому було записане, а згодом появилося у двох частинах на українській телепрограмі Контакт у Канаді інтерв’ю із серії «Розмови про культуру» із музикознавцем та хоровим дириґентом Мстиславом Юрченком. Тепер об’єднані частини інтерв’ю доступні в мережі як одна суцільна передача. Це розмова і про класиків нашої хорової музики: Максима Березовського та Дмитра Бортнянського (дещо про Артема Веделя), і про творців модерної української духовної музики Пилипа Козицького та Михайла Вериківського. Серед іншого, там ідеться про відкриття 10 невідомих хорових концертів Березовського й можна послухати уривки одного з них:
А на розширення і продовження цієї розмови пропоную кілька передач «Очима кільтури» на споріднені теми.
«Очима культури» № 26 — про, може й найталановитішого із засновників класичної традиції в українській хоровій музиці, геніяльного і трагічного Максима Березовського. Про передчасно обірвані творчу кар’єру й життя «українського Моцарта» і про відкриття партитури його симфонії:
«Очима культури» № 27 про життєву долю й характер музичної спадщини Дмитра Бортнянського:
В розмові з Мстиславом Юрченком Артемія Веделя згадуємо лише один раз, як композитора суто українського (на відміну від Березовського і Бортньнського, які існували на межі двох культур і є невід’ємними частками обох). Тим, які зацікавлені темою Веделя хочу пригадати блоґ «Очима культури» № 28 — про небуденну постать, надхненну музику і трагічну долю цього найпослідовнішого продовжувача і реформатора київської традиції хорової музики:
В частині розмови з Мстиславом Юрченком про нову духовну музику ранніх 1920-х рр. згадано двох видатних, а сьогодні несправедливо недооцінених композиторів композиторів Пилипа Козицького і Михайла Вериківського. Про Михайла Вериківського поки що нема передачі «Очима культури» (дасть Бог, колись буде), але про Пилипа Козицького розповідає «Очима культури» № 56:
І ще накінець одна передача на дуже споріднену тему: «Очима культури» № 25 про донедавна невідому драму «Скорбна симфонія» Юрія Косача про Дмитра Бортнянського. Час дії — з одного боку, 1812 рік напередодні Наполеонівської інвазії та франко-російської війни в Петербурзі, а водночас ретроспективий погляд на події в Італії у 1770-х рр. та можливу участь Бортнянського в антиімперських змовах українських еміґрантів:
Заздалегідь вітаю усіх з Різдвяними Святами й Новим Роком!
Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех