7 жовтня в місті Харкові відбулась подія, на якій були присутні зіркові гості, а саме: Катерина Садурска, Слава Варда, Максим Хворост, Анна Яковенко.
Тема спілкування «Не вчіть мене жити». Особи обговорювали проблему
«критики» у нашому суспільстві. Кожен із гостей викладав свій погляд на цю проблему.
Катерина Садурская − призер чемпіонатів світу і Європи з синхронного плавання, завоювала три нагороди та встановила національний рекорд на Відкритому чемпіонаті Польщі з фрідайвінгу. Вона поділилася власною думкою: «Критика − це нормальне явище, адже люди завжди будуть критикувати навіть, якщо це не має основи».
Максим Хворост − український фехтувальник-шпажист, чемпіон світу і Європи. Він має особистий погляд на дану проблему: «Треба чітко фільтрувати людей, для мене є: люди − еталони, я приймаю їхню думку, роблю висновки, адже це порада від мудрої людини; а є люди, які нічого не розуміють в твоїй сфері діяльності, але критикують. Таких людей не потрібно слухати».
Анна Яковенко − дизайнер, має власний бренд. Вона має особливе мислення на цю тему: «Критика відтягує назад. Навіщо критикувати, якщо людина вклала у свою справу все: душу, старанність, наполегливість. Я не критикую та уникаю її».
Слава Варда:« Я запросив цих людей не дарма, бо ці особи стикалися з критикою увесь час у своїй сфері діяльності. Макс віддав 19 років фехтуванню. За цей час було все. Катерина − людина, яка віддала для України усе життя, спочатку у плаванні, а зараз займається іншими справами, які надихають суспільство.
Анна казала із самого дитинства, що мріє займатися дизайнерством. Вона пройшла самостійно шлях від «дитини, що мріє – до людини, яка створює це у реальному житті». Коли ти маєш ідею (мрію), то проходиш тяжкий шлях з усіма принадами та проблемами».
Проаналізувавши отриману інформацію, можна зробити висновки:
1) Люди полюбляють «лізти» не у свої справи, давати поради, а найчастіше критикувати, хоч ця критика не має підґрунтя.
2) Потрібно розуміти різницю між справедливою критикою та штучно створену проблему.
3) Люди люблять критикувати, а особливо анонімно, бо там не має відповідальності.
4) Особи, які створюють щось – не критикують. Вони на це не мають часу.
5) Потрібно любити те, що робите та створюєте.
Ця зустріч була необхідна для суспільства. Кожен із присутніх взяв щось для себе особливе. Можна було побачити на прикладах таких персоналій, що критика стосується кожного, але якщо людина впорається із нею, то її досягнення не змусять довго чекати.
Автор: студент ХДАК
1-го курсу «соціально-культурна журналістика»
Дмитро Данець