И стоит поблагодарить злочинну владу за любую попытку закрутить гайки, потому что чем сильнее они крутят – тем больше нас. И тем сильнее мы. І буде вся ця наша висота, чета вот вообще теперь не сомневаюсь.
Щойно завершився мітинг перед посольством України в Польщі, учасники якого виконали Державний Гімн України “Ще не вмерли України ні слава, ні воля…” на мелодію гімну ЄвроСоюзу (“Ода радості” Бетховена). Про це телефоном з Варшави повідомила журналістка і правозахисниця Ядвіга Хмельовська.
Ну і нарешті, у нас з’явився реальний привід подякувати самому Володимиру Путіну, за неабияку допомогу в консолідації українського народу та підвищення рівня його національної самосвідомості. Газові, м’ясні, молочні та інші торгові війни не лише підтвердили актуальність тези М.Міхновського «Геть від Москви!», алей додали нам усім упевненості в правильності цивілізаційного вибору.
Я останнім часом чую з різних боків, що без насильства нічого не вийде. Хочу нагадати, що з Україною все навпаки, що українці мали успіх тільки тоді, коли не вдавалися до насильства. Навіть Норильське повстання 1953 року було успішним тому, що це був ненасильницький спротив людей, що перебували в таборах, були приречені на загибель, але фактично перемогли.
Народний депутат чотирьох скликань, академік, учасник ініціативи «Першого грудня» Ігор Юхновський прийшов на львівський Євромайдан і закликав молодь не здаватися: «Перемагайте, будь ласка, переможіть!» – сказав він зі сцени до мітингувальників.
Вчений-філософ, академік Національної академії наук України, учасник ініціативної групи «Першого грудня» Мирослав Попович зі сцени Євромайдану заявив, що низько вклоняється перед молодими людьми, котрі вийшли на майдан: «Діти і внуки мої, спасибі, що прийшли».
Нашої “волі до влади” (у широкому та дещо філософському сенсі цієї фрази)виявилося недостатньо, щоб осмислити власні інтереси, знайти спільну мову, взяти на себе відповідальність(!),цілеспрямовано діяти та змусити інших з нашими інтересами рахуватися. В той же час, вона знову з’явилася і розгоряється у багатьох. Надіюсь і хочу, щоб ЄвроМайдан став достатнім поштовхом для появи адекватної новим реаліям, організованої, політичної дії.
У ці грізні, історичні дні, які можуть визначити майбутнє не лише України, а й цілої Європи, їхнє політичне та цивілізаційне обличчя, ми – з вами, українськими інтелектуалами і захисниками прав людини.