17 серпня 2011 року троє суддів Апеляційного Суду міста Києва лише за 15 хвилин вирішили, що випадок смерті 19-річного студента Ігора Індила під час затримання міліцією не потребує подальшого розслідування. Таке рішення суду означає, що він прийняв пояснення міліції про те, що юнак зазнав черепно-мозкової травми під час падіння з лави висотою 50 см у камері, де його тримали.
Amnesty International занепокоєна серйозними недоліками первинного слідства та тим, що воно й досі не дало правдоподібного пояснення причини загибелі Ігора Індила. Відсутність роз’яснення включає в себе порушення «права на життя», яке забезпечує стаття 2 Європейської конвенції з прав людини, в якій бере участь і Україна. Amnesty International закликає українську владу розпочати негайне, незалежне та ретельне розслідування смерті Ігора Індила.
16 травня 2010 року Ігор Індило разом з друзями святкував свій 20-й день народження у гуртожитку, де він проживав. Щоб його друзі могли зайти до гуртожитку, він залишив своє посвідчення в охоронця. Коли після 20.00 майже всі друзі вже пішли, він попросив охоронця повернути посвідчення. Згідно свідчень міліції, на той момент Ігор був п’яний та почав поводитися агресивно, тому охоронець покликав дільничного міліціонера Сергія Приходька, який проживав у тому ж будинку, на допомогу. На той момент Сергій Приходько не був при виконанні службових обов’язків.
Проте коли пізніше охоронець надавав свідчення у суді, він заявив, що Ігор Індило залишався розсудливим, незважаючи на суперечку, і що вони вдвох пішли до Сергія Приходька, щоб той розв’язав їх конфлікт. Також охоронець доповів, що на той момент Ігор не здавався особливо нетверезим.
Сергій Приходько, хоча й не був при виконанні службових обов’язків, затримав Ігоря Індила близько 20.15 та відвіз хлопця разом з його другом, Олександром Хоменко, до Шевченківського райвідділу міліції. О 20.38 камера внутрішнього відео спостереження зафіксувала, як Ігор Індило увійшов до відділення. На відео Ігор не виглядає п’яним.
Ігора Індила в присутності його друга допитали дільничні Сергій Приходько та Сергій Коваленко. О 20.25 до відділення викликали швидку, бо Ігор втратив свідомість. Міліціонери не сказали бригаді швидкої, чому він знепритомнів. Лікар розповів, що Ігор ніяк не реагував, доки вони не торкнулися його голови, після чого став агресивно захищатися.
Працівники швидкої також розповіли, що вони привели Ігора до тями за допомогою нюхальної солі, але не стали застосовувати до нього інші медикаменти, хоча під час автопсії на тілі Ігора Індила були знайдені три сліди від уколів. Автопсія виключила можливість вживання хлопцем наркотиків.
Бригада швидкої поїхала з відділення о 21.20, коли Ігор прийшов до тями, проте якісного медогляду вони не провели. Міліція стверджує, що вони наполягали, щоб швидка забрала Ігора, але медпрацівники відмовилися. Бригада швидкої це заперечує. Пізніше медробітники визнали, що у звіті про виклик сфальсифікували результати перевірки пульсу та дихання в хлопця. Працівники швидкої кажуть, що на момент їх приїзду Ігор міг тільки стояти, спираючись на стіну, що підтверджує його друг.
Міліціонери стверджують, що Ігор ходив по кімнаті. Через деякий час після від’їзду швидкої друг Ігора залишив відділення. А о 21.49 камера внутрішнього спостереження зафіксувала, як міліціонери тягли Ігора до камери, а потім лишили його на підлозі.
На відеоматеріалі видно, як стан Ігоря погіршується вночі, як він нетвердо ходить та падає у тюремній камері і як о 3.00 він припиняє рухатися. На відеозаписі також видно, як інші затримані намагаються оглянути Ігоря, а потім розмовляють з кимось поза тюремною камерою. Незважаючи на те, що чергові міліціонери знали про вкрай безладні рухи Ігора, вони не заходили до нього в камеру, доки вони не побачили його тіло о 4.15. Пізніше вони стверджували, що увесь цей час не викликали швидку, адже Ігор не просив про це. Також чергові стверджують, що коли вони о 4.15 перевірили пульс та дихання Ігора, він ще був живий, але на відеозаписі видно, що міліціонер просто побачив тіло Ігора, потягнув його, а потім перевернув.
Наступного ранку міліція повідомила батькам Ігора Індила про його смерть та попросила забрати його тіло. Батькам повідомили, що хлопець нібито задихнувся, але вони побачили численні синці на його тілі. Результати автопсії свідчать, що Ігор помер у результаті черепно-мозкової травми та внутрішньої кровотечі, і що його поранення стали результатом контакту з тупим предметом. Під час автопсії також була знайдена кров у його шлунку, яка могла бути спричинена ударом по животу.
Міліція стверджує, що до Ігора Індила не було застосовано жодних тортур, і що його смерть настала в результаті падіння з лави у тюремній камері, адже хлопець був п’яний. На відеозаписі можна побачити, як він скотився з лави о 1.23. Висота лави всього 50 см.
Кримінальне розслідування смерті Ігора Індила розпочалося 28 травня 2010 року у прокуратурі Шевченківського району. Офіс прокуратури розташований у тій самі будівлі, що й Шевченківський районний відділ міліції, й ці заклади мають робочі стосунки.
Хоча розслідування розпочалося за статтею 365.3 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за перевищення службових повноважень офіційними особами з тяжкими наслідками, Сергію Приходьку та Сергію Коваленку були пред’явлені менш серйозні звинувачення, які не мають жодного відношення до смерті Ігора Індила. Проти Сергія Приходька висунули обвинувачення за статтею 365.2, що передбачає покарання за зловживання обов’язками (за арешт у вільний від служби час), наслідками його є завдання болю чи приниження людської гідності (адже він тягнув Ігора Індила по підлозі). Сергія Коваленка звинувачено за статтею 367.1, що передбачає покарання за неналежне виконання службових обов’язків без тяжких наслідків (адже він дозволив Сергію Приходьку виконати такі дії).
Деснянський районний суд, де зараз судять обох міліціонерів, не був задоволений результатами досудового розслідування й доручив слідчим виконати кілька додаткових завдань, включаючи допит свідків, які могли бачити падіння, пошук додаткових свідків-експертів для вирішення суперечностей у судовому дослідженні, залучення до розслідування нейрохірурга чи іншого спеціаліста, щоб той провів аналіз відеоматеріалів та з’ясував, чи дійсно непослідовна поведінка Ігора Індила була спричинена пораненням голови, а також доручив з’ясувати, чи не залякувала міліція друга Ігора, Олександра Хоменка, щоб він не давав свідчень про жодні тортури та побиття.
Однак прокуратура міста Києва оскаржила рішення суду, і її апеляція була підтримана Київським апеляційним судом під час засідання 17 серпня.
Розслідування не змогло дати відповідь на питання, якою мірою дії або ж бездіяльність міліції та медичних працівників спричинили смерть Ігора Індила. Не було спроби вирішити суперечності у свідченнях, як сказано вище, або ж призначити подальшу судмедекспертизу для аналізу відеоматеріалів та результатів автопсії.
Amnesty International закликає українську владу організувати ґрунтовне розслідування смерті Ігора Індила, що дасть відповіді на питання, які залишилися без відповіді.
Amnesty International
