Довкола вибухів у Дніпрі розгорнувся черговий скандал.
Спочатку нардеп Геннадій Москаль заявив, що віце-губернатор Дніпропетровщини Іван Ступак може стояти за цими вибухами, оскільки зацікавлений встановити свій вплив в обласному УСБУ. Потім депутат облради Вікторія Шилова, яку недавно виключили з ПР, робить заяву, що готова дати свідчення щодо можливої причетності Ступака до терактів. Ступак одразу пригрозився, що позиватиметься на Шилову за наклеп. Наступного дня СБУ поширює повідомлення, що ні Москаль, ні Шилова нібито не надали фактичних свідчень причетності Ступака до вибухів. Тут же його світа нагадує, що Шилова “ксєнофоб, провокатор, клєвєтник etc.”.
І на цьому тлі практично відсутні спроби розібратися, що відбувається.
Весь подальший текст ґрунтується на особистих судженнях і припущеннях не зовсім стороннього спостерігача. Спробую пояснити, чому я вірю Шиловій і Москалю більше за Ступака і прес-службу СБУ.
Москаль. Нардеп був екс-заступником міністра МВС, тому має знати, про що говорить і непогано розбиратися у ситуації. Ступак – силовик, який досі має вплив на міліцію. Він зацікавлений у тому, щоби впливати і на СБУ. Але чинний очільник облуправління Володимир Верхогляд (здається, єдиний керівник обласного відомства, що лишився на посаді після помаранчевих) поки має можливість бути відносно самостійним гравцем і не підкорятися своєму конкуренту. Ще за Ющенка між Верхоглядом і Ступаком існував неприхований конфлікт. Сумніваюся, що він вичерпав себе, зважаючи, що він, напевно, стосувався розподілу сфер впливу.
Крім того вибухи серйозно вдарили по репутації Дніпропетровської СБУ, і особисто по її керівникові. Про це недвозначно сказав Янукович, перебуваючи 28 квітня в Дніпрі. А тепер питання: кому це вигідно? Імовірна відповідь на це питання може також пояснити, чому теракти відбуваються не в Донецьку, чи Запоріжжі, чи Києві, чи іншому місті. Можливо, саме тому, там немає такої ситуації щодо переділу сфер впливу у силових структурах – все монолітно (як, наприклад, в Запоріжжі). Тому версія Геннадія Москаля виглядає досить правдоподібною.
Проте, посилаючись на телефонний коментар Москаля, прес-служба СБУ зробила із його заяви і повідомлення Шилової “політику і не більше” (ясно, яке ставлення у народу до політики). І чомусь мало кого бентежить, що Москаль зазначив, що його телефонну розмову з працівниками відомства в повідомленні спотворили.
Шилова. Що не кажіть про її репутацію, чи скандальність, чи будь-що іще – це не виправдовує відсутності спроб хоча би перевірити її версії. Чому вона розіслала заяву про телеграму, а не пішла мовчки давати свідчення? Тому що вона вже не у владній команді, в березні її з тріском виключили з ПР та звільнили з посади заступника облради. Без розголосу її могли взагалі і не допитувати. Якщо вона володіє дійсно важливою інформацією, без розголосу її було б легше зам’яти.
Чомусь мовчать, що її допитали ввечері 15 квітня. Дуже пізно ввечері. Виходить, все, що вона сказала, СБУ перевірила, погодила це всередині обласного управління, передали інформацію на Київ, підготували інформповідомлення, погодили – за одну ніч?.. Тим більш сама Шилова заявила, що її допит ще не було завершено.
Повідомлення прес-служби СБУ. Наведу повністю із ремарками повідомлення, що з’явилося в першій половині дня 16 квітня. «У зв’язку з поширенням у засобах масової інформації заяв народного депутата України Г.Москаля та депутата Дніпропетровської обласної ради В.Шилової про начебто наявну у них інформацію щодо причетності до здійснення вибухів у Дніпропетровську 27 квітня ц.р. заступника Дніпропетровської облдержадміністрації І. Ступака Службою безпеки України у рамках розслідування кримінальної справи за ч.2 ст.258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України, в установленому порядку проведено відповідну перевірку». На перевірку інформації, як правило, відводиться до 10 діб, якщо це заява про злочин (якщо просто заява, то може перевірятися місяць). Тут можна тільки позаздрити оперативності СБУ… Крім того цікаво, чи опитували самого Ступака, чи що взагалі розуміють під словом «перевірка», і перевірку чого вони провели?
«У ході допиту громадянка В.Шилова жодних фактичних даних у цій справі надати не змогла». Вона мала принести чиїсь відбитки, чи речові докази, чи фото-, відеозаписи? Я так розумію, що свідок може сказати про свої версії, а слідство має їх ретельно перевірити. «У свою чергу Г.Москаль також не надав слідчим, інформації, пов’язаної з вибухами у Дніпропетровську, зазначивши під час телефонної бесіди, що його заява має «політичний характер». Чому з депутатом говорять по телефону, а не опитують згідно з установленим порядком? Так поспішають із висновками про проведену перевірку? Надто скидається на те, що когось тут вигороджують. При чому повідомлення не заперечує причетності Ступака до терактів, а тільки справляє таке враження.
З огляду на те, що це повідомлення викликає у мене більше питань, ніж відповідей, я дуже сумніваюся у його правдивості.
Ступак. Це дуже впливова людина в області, мітить у нардепи, очолює Дніпропетровську міську організацію ПР. Він очолював УМВС, працював заступником голови УСБУ, з відкритих джерел можна побачити, що його діяльність не така вже й безгрішна. Особисто чула людину, яка розповідала, як її переслідували братки і міліція одночасно, в яку стріляли, погрожували і саджали за грати, яка переконана що це “полювання” влаштували люди Ступака. Це дуже довга і сумна історія, але, якщо це правда, то повірте, що Ступак в політиці – це Медведчук регіонального масштабу, тільки ще більш небезпечний.
Якщо би він був порядним політиком, він би цивілізовано зреагував на заяви Шилової. Принаймні, знаючи, що йому ніщо не загрожує, публічно міг заявити про готовність дати покази слідчим. Натомість він (чи його підручні) одразу звинувачують Шилову у наклепі. Поняття наклепу пов’язане із завідомо неправдивою інформацією. Яка така інформація може бути у заяві про готовність дати свідчення?
На заході для преси замість самого Ступака його вигороджує групка соратників. Юрист Володимир Дон заявляє про свою незаангажованість, та згадуючи зручне для Ступака повідомлення СБУ, промовляє: “Справедливость восторжествовала”. Потім кілька разів наголошує, що за витівку Шилової її взагалі нібито можна посадити на 5 років. Валентин Чанглі – нинішній очільник ДОДТРК (яке раніше очолювала Шилова) нагадує про незакриту ще з 2009 року кримінальну справу проти неї, що народилася з її конфлікту з тодішнім губернатором Віктором Бондарем. Що це, як не опосередковані (чи навіть прямі) погрози і тиск на свідка, допит якого ще не був завершений?
Нині небагато спроб розібратися, що відбувається і чому, чому у цьому конфлікті саме ці дійові особи. Фактично з версій є тільки думка політтехнолога Андрія Золотарьова, який припускає, що Шилову без її відома втягли в “ментівські війни”. Мені здалося, що коментар був взятий у типовій манері «скажіть щось», і Золотарьов міг будувати версії, не вповні володіючи деталями справи. Є ще один матеріал, в якому йдеться про інформаційну хвилю, запущену Шиловою, як спосіб самозахисту від кримінальних переслідувань. У цій версії, яка, мені здається, є тільки однією частиною правди, у мене виникає питання – навіщо тоді нардепу Москалю підігравати якійсь місцевій депутатці, заради чого?
Заяви, що у справу про теракти не варто вплутувати політику, самі по собі нелогічні. Теракти – це завжди зв’язок із політикою. Теракти – це повідомлення і подальша інформаційна війна. Теракти – це спосіб впливати на владу.
Хочеться, аби ті, хто має очі, вуха і непромитий мозок, намагалися відшуковувати істину у цій інформаційній димовій завісі. Як влучно пише ТК, жертвою цих терактів не має стати правда. А вона може виявитися дуже і дуже несподіваною.