В середу Представники Громадянського руху “Відсіч”, Руху добровольців “Простір свободи”, Громадської ініціативи “Кіно-переклад” і
Всеукраїнський громадський рух “Не будь байдужим” вручили останні три звернення з інформацією щодо потенційних загроз, які несе в собі законопроект Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”. 20 червня вони відвідали посольства Великої Британії та Грузії, а також Представництво Європейського Союзу в Україні.
“На нашу думку, закон “Про засади державної мовної політики” поставить крапку у євроінтеграційних прагненнях України та зруйнує єдність держави і громадянський мир. – йдеться у зверненні. – Цей законопроект суперечить Конституції України і не відповідає ні Європейській хартії регіональних та міноритарних мов, ні Рамковій конвенції про захист прав національних меншин. Він знівелює статус української мови як державної на більшій частині території України і не покращить становище національних меншин (найбільша автохтонна національна меншина України – кримські татари – вже виступили проти цього законопроекту). В разі вступу цього закону у дію в Україні можуть початись конфлікти, які призведуть до дезінтеграції країни і втрати її незалежності… Заклики не приймати закон “Про засади державної мовної політики” лунали від провідних українських та закордонних експертів. З критикою законопроекту виступили Національна Академія Наук України, Всеукраїнська Рада Церков, Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллєбек, Європейська комісія Ради Європи “За демократію через право” (Венеціанська комісія), профільний комітет
Верховної Ради, міністр фінансів уряду України.”
Активісти вказують, що справжньою метою законопроекту No. 9073 є лише розширення сфери вживання російської мови: “Прикриваючись інтересами національних меншин, Партія регіонів насправді захищає інтереси лише однієї мови – російської. І про це прямо пишуть в російських мас-медіа. Навіть народні депутати від Партії регіонів часто припускаються обмовок, називаючи законопроект Ківалова-Колесніченка законом про статус російської мови”.
При цьому, за словами авторів звернення, законопроект No. 9073 шкодить і правам російськомовних: “Після прийняття цього закону з органів державної влади і місцевого самоврядування Криму, Закарпатської та Чернівецької областей мають бути звільнені всі працівники, які не володіють відповідно угорською, румунською та кримськотатарською мовами. Тобто, якщо виконувати закон, у Криму дискримінованою залишиться саме російськомовна більшість. Адже нормальних умов для вивчення кримськотатарської мови в Україні досі не створено.”
Активісти громадських організацій також звернули увагу, що голосування за проект закону “Про засади державної мовної політики” відбулось з грубим порушенням Конституції України: “У частині 3 статті 84 Конституції України однозначно написано, що “Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюються народним депутатом України особисто”. Так само однозначним є тлумачення цієї статті у рішенні Конституційного Суду України No..11-рп від 07.07.08… Згідно даних електронної системи “Рада” за проект закону “Про засади державної мовної політики” було віддано 234 голоси народних депутатів України.
Однак з цих 234 депутатів у день голосування в сесійній залі Верховної Ради знаходились лише 172. Про це свідчать дані письмової реєстрації депутатів на засідання Верховної Ради 05.06.12. Ця реєстрація здійснюється на вимогу статті 26 Закону України “Про регламент Верховної Ради України”.
“Наше занепокоєння майбутнім України змушує нас зробити все можливе, щоб законопроект No. 9073 не став законом. Ми вважаємо, що законопроект “Про засади державної мовної політики” є найбільш небезпечним законодавчим актом за всі часи незалежності України.”, – підсумовують активісти.
В цілому звернення одержали Представництво ЄС в Україні та посольства 32 держав, зокрема Австрії, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Грузія, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Польща, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Румунія, США, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.