Опора:Законопроект “Про засади державної мовної політики” (№ 9073) не можна вважати прийнятим

На своєму вечірньому засідання 3 липня 2012 року народні депутати Верховної Ради України проголосували вцілому за законопроект № 9073 «Про засади державної мовної політики». Таке повідомлення розповсюдила прес-служба українського парламенту. Громадянська мережа ОПОРА вивчила зміст процедури та ознайомилася з матеріалами справи. Аналіз відео прямої трансляції сесії, стенограми вечірнього засідання та результатів голосування ВРУ дають всі підстави стверджувати що скандальний законопроект не був прийнятий. Тому ОПОРА звертається до керівництва Верховної Ради поінформувати громадськість про справжні результати розгляду законопроекту № 9073.

Позиція ОПОРИ ґрунтується на наступних фактах:

1. Порушено процедуру розгляду законопроекту в другому читанні

 

Відповідно до Закону України«Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 № 1861-VI законопроекти Верховної Ради розглядаються за процедурою трьох читань (Стаття 102). За рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту«…відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб’єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради». Як відомо, відразу після прийняття 23 березня 2012 року в першому читанні законопроекту № 9073 «Про засади державної мовної політики» в Комітет з питань культури і духовності, куди було направлено закон на доопрацювання, надійшло близько 2600 поправок. Тобто цей законопроект має бути розглянутий в другому та третьому читанні разом з усіми зауваженнями та пропозиціями.

Крім того, згідно зі статтею 123 Регламенту ВРУ за результатами розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада легітимізуєодне із п’яти варіантів рішення:

1) прийняття законопроекту в другому читанні та доручення головному комітету підготувати його до третього читання;

2) відхилення законопроекту;

3) прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому;

4) прийняття законопроекту в другому читанні, за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей, та направлення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання;

5) повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

 

Натомість, як видно з відеозапису трансляції вечірнього засідання ВРУ та зі стенограми цього засідання перший заступник голови Верховної Ради України Адам Мартинюк перед голосування сказав: «Я ставлю на голосування прийняти закон 9073 в редакції…». Тобто головуючий жодним чином не сформулював який саме варіант рішення він пропонує.

2. Недотримано процедуру проведення голосування

Як свідчить стенограма вечірнього засідання ВРУ народні депутати тричі голосували щодо закону № 9073 «Про засади державної мовної політики». Перший раз, на прохання народного депутата Олександра Єфремоваголовуючий вніс пропозицію включити даний законопроект до порядку денного. За таке рішення проголосувало 219 народних обранців. Тобто рішення – не прийняли.Тоді Адам Мартинюк запропонував повернутися до цього питання – в результаті другого голосування 241 народних депутатів підтримали пропозицію віце-спікера.

 

Наступне голосування таким чином стосувалося питання про включення проекту №9073 «Про засади державної мовної політики» до порядку денного. За цей рішення проголосувало 248 народних депутатів. Тобто депутати включили питання в порядок денний вечірнього засідання Верховної Ради України, а не проголосували за текст законопроекту.

 

Після цього Адам Мартинюк закрив вечірнє засідання Верховної Ради таким чином не поставивши голосування про прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики».

 

Таким чином законопроект №9073 «Про засади державної мовної політики» не можна вважати прийнятим, оскільки він лише був включений до порядку денного сесії.

Acerca de Ярослав Сватко 331 Articles
Журналіст. Керував газетою «Шлях перемоги», яку ще у 1954 році заснував Степан Бандера. У 1995 році створив видавництво «Галицька видавнича спілка», яким керує донині. Написав кілька науково-популярних книжок на історичну тематику.