Хроніки української, 16-17.08: народні обранці живуть своїм життям, громада – своїм

Вчергове наша акція шириться та множиться. Цього разу – не у вигляді намірів, а у вигляді такого цілком реального оголошення:

Що особливо тішить – ця сільська бібліотека знаходиться на території області, в якій обласні ж депутати 16-го серпня додатково до державної мови ввели ще й регіональну.
На жаль, ознайомитися із цим рішенням досі неможливо – рішення ХVІІ сесії обласної ради VІ скликання на офіційному сайті облради поки що відсутні, а серед проектів рішень цієї сесії, всупереч Закону України “Про доступ до публічної інформації”, відповідний проект відсутній:

При тому зовсім не виключено, що вікопомне рішення насправді не виходить за межі повноважень обласної ради, які визначені Законом України “Про місцеве самоврядування” і зводиться до таких саме  “суттєвих змін”, як і в Дніпропетровській області: Облрада рекомендувала забезпечити використання російської разом із українською на офіційних бланках, табличках, штампах та печатках.
Опосередковано на таку думку наштовхують напищені фрази “ні про що” в новині на сайті облради:
«Закон України прийнятий і його треба впроваджувати в життя. Ми сьогодні підтвердили виконання цього Закону»,- сказав Микола Костяк.

Тим часом “мовна” сесія міськради, яку поспіхом збиралися провести того ж 16-го серпня, з якихось причин не відбулася.  Проте позачергову сесію збираються провести 21-го серпня. На порядку денному – проект рішення «Про реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики» в місті Херсоні».

І  якщо на сайті обласної ради стверджується, що основним питанням порядку денного був перегляд бюджету, а  мовне питання йшло, так би мовити, “паровозом”, то міськрада, яка бюджетні питання порішала ще 8-го серпня, вже вдруге  збирається суто заради вирішення найнагальнишого для міста Херсона питання.

І якби ж депутатам й справді не було що робити, крім того, що приймати рішення по подібних питаннях.
Але ж  нагальних питань сила-силенна, достатньо лише оком кинути. Як наприклад кинули ми, коли розставляли свій намет.
Бруду навколо  – як на смітнику. Таке враження, що на цьому кварталі не прибирають навмисно. Чи то вирішили, що прибирати тепер мають забудовники колишнього кінотеатру “Україна”? Чи може наметники?
Так ми не смітимо,  після себе прибираємо…

Втім, рішення слуг народу нашій акції не завада.  Радше – навпаки.
Тепер наша діяльність висвітлюється не лише на сайті Майдан. Ми створили сторінку в  соціальній мережі Фейсбук Громадська акція на підтримку української мови, де зібрані всі фото, посилання на всі публікації та на відеозаписи.
Тепер, принаймні користувачам Фейсбуку, знаходити інформацію про акцію буде набагато зручніше.

А намет живе своїм звичайним життям.

Звичайне життя  –  це коли до вас приходить сивий чоловік, представляється правнуком Т.Шевченка та читає іронічні вірші:

Або жінка – наполовину росіянка:

Або  навіть не наполовину, а цілковита росіянка:

Або коли люди йдуть та йдуть поставити підпис в підтримку української, хоча б і просто для того, аби засвідчити свою позицію. І серед тих людей трапляється чеченець, громадянин України, який каже з докором: я б за роки життя в Україні вже давно б вивчив і говорив українською, але ж я так мало її чую в побуті!, а вона ж така гарна

Або коли коли прибежить наша найактивніша учасниця Ганнуся і заспіває довгу-довгу пісню.

Або коли мама із задоволенням прочитає Т.Шевченка своєму немовляті і додасть – “Я так люблю Шевченка!…”:

Подібних вражень щодня  ніколи не бракує. Приходьте! Волонтерам та учасникам конкурсів у нашому наметі раді завжди!

 

Фото: Олександра Базилева, Валентини Крицак,   Вікторії Візниці та Людмили Ямщикової

Відео: Олександра Базилева, Валентини Крицак та Людмили Ямщикової

(за цими посиланнями міститься фото і відео набагато більше, ніж потрапляє у публікації)

Наша сторінка у Фейсбуці: Громадська акція на підтримку української мови

Acerca de Людмила Ямщикова 733 Articles
Координатор Майдан Моніторингу на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Сфери компетенції: проектне мислення, громадянське суспільство, суспільний діалог, інформаційні технології.