Цікаві символи подекуди створює життя.
Приміром, такі: зненацька приходить до нас Влада(!) і каже – Contra spem spero (Без надії сподіваюсь):
Ясна річ – Влада від нас пішла з найкращим котом:
І сигнали подекуди спрацьовують.
Ми всі з певним острахом чекали анонсовану “мовну” сесію міськради. Сподівалися, звісно, що депутатам стане здорового глузду, але саме без надії. Але ж – чи й до них дійшли потрібні символи, чи з інших причин, але вони вдалися до такої красномовної казуїстики, що навіть і додати нема чого.
Тим часом число бажаючих підписатися на підтримку української мови збільшується від кожного нового маневру “політичної еліти”, хоча ми й кажемо щоразу, що ці підписи носять радше символічний, аніж практичний характер:
І все частіше трапляється, що ті, хто рніше підходили до намета з критикою, що нема потреби роздувати мовне питання, а ми це робимо, тепер розпитують і щиро, зі сльозами бажають усім нам успіхів.
Трапляються біля нашого намету й справжні запорізькі козаки, які також не оминають своєю увагою нашу акцію:
Щоправда, нам та козацька пісня вже давно знайома – її ще коли співала наша Ганнуся. Можете порівняти:
А хочете щастя? Тоді послухайте:
Діти надихають постійно. І не лише тими українськими творами, що вони нам виконують.
Мабуть, поки діти самі обирають собі такі призи за долю України все ж таки можна бути спокійними:
Непогано було б, якби й видавці враховували вибір таких дітей, і подібних книжок ставало все більше і більше!
І з батьками (мамами в даному конкретному випадку) нашим дітям теж щастить. Он які призи мама для своєї доньки виборола!
І вже звичною справою стає те, що із українськими віршами та піснями до нас йдуть не лише й діти. Щодня обов’язково хтось із дорослих або жартома, або натхненно, або рішуче долучається до великої спільноти людей, у яких українська – в душі та сердці.
Радує також і різномаїття українських творів, які охоче виконують наші відвідувачі: від класиків до сучасних авторів.
(Обережно, ненормативна лексика на останніх секундах запису)
А в програмі у нас планується дещо дуже надзвичайне!
Зрештою, у нас є достатньо підстав для святкування:
Шурудіть у своїх та бабусиних шафах, вбирайтеся та приходьте! Повну галерею херсонських вишиванок неодмінно оприлюднимо.
Позмагаємося із одеситами?
Фото: Олександра Базилева, Валентини Крицак, Вікторії Візниці, Тетяни Дискаленко та Людмили Ямщикової
Відео: Олександра Базилева, Валентини Крицак, Тетяни Дискаленко та Людмили Ямщикової
(за цими посиланнями міститься фото і відео набагато більше, ніж потрапляє у публікації)
Наша сторінка у Фейсбуці: Громадська акція на підтримку української мови
Жіночка біля намету з тримає національний прапор догори дригом – даремно.
жіночка тримає прапор УНР. не помилково, і цілком свідомо
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8