Учасники експертного обговорення закликали представників всіх парламентських політичних сил ухвалити законопроект «Про свободу мирних зібрань» №2450 спільно з правками до інших законів і з обов’язковим врахуванням пропозицій громадськості. Таким є результат круглого столу «Який закон про свободу мирних зібрань потрібен Україні?»[1], який відбувся 17 вересня.
Загалом законопроект №2450 відповідає європейським стандартам і може значно покращити ситуацію з захистом права на мирні зібрання. На думку члена групи експертів з питань свободи мирних зібрань ОБСЄ, професора права Алєксандра Вашкевича, який є одним із авторів спільних висновків Венеціанської Комісії та БДІПЛ ОБСЄ щодо законопроекту №2450, всі зауваження, що були висловлені у попередніх висновках Венеціанської Комісії та ОБСЄ, на цей час враховані.
Зокрема, законопроект має такі позитиви:
1) передбачені спонтанні зібрання, на які не поширюється загальний термін повідомлення, а також контр-зібрання та одночасні зібрання, які зараз майже не відбуваються, оскільки суди їх забороняють;
2) встановлюються дуже рідкісні, чіткі і вичерпні підстави для обмеження свободи зібрань, запроваджуються менш обмежувальні заходи, ніж заборона;
3) забороняється обмежувати свободу мирних зібрань у зв’язку із неподанням або несвоєчасним повідомленням;
4) обмеження щодо місць проведення мирних зібрань встановлюються лише на підставі закону, а не актами місцевого самоврядування, як це відбувається зараз;
5) місцеві органи не зможуть вимагати від організатора інформацію, як буде вивозитися сміття, хто буде надавати медичну допомогу тощо, бо забезпечити усе це є прямим обов’язком місцевої влади;
6) суди не зможуть застосовувати заборони щодо невизначеної кількості мирних зібрань протягом певного часу і значної території, як це часто практикується останнім часом.
«Реформування законодавства в сфері свободи мирних зібрань необхідно хоча б тому, що українські суди й досі застосовують радянське законодавство як підставу для обмеження свободи мирних зібрань. Мова йде про Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» від 28 липня 1988 р. В той же час значна частина країни на сьогодні користується місцевими актами, що затверджені місцевими радами. А ці акти у свою чергу копіюють положення вже згаданого Указу, яким, до речі, встановлено 10-денний строк подання повідомлення про проведення зібрання. Легітимність цих рішень є сумнівною, проте органи влади та суди все одно застосовують їх», – зазначив у ході круглого столу Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень.
На сьогодні українські правозахисники формують спільні пропозиції для доопрацювання законопроекту №2450. Детально про це йдеться у аналізі законопроекту №2450 «Про свободу мирних зібрань» щодо відповідності його міжнародним стандартам, підготованому Володимиром Яворським (Українська Гельсінська спілка з прав людини) та Максимом Середою (Центр політико-правових реформ). Правозахисники, зокрема, ініціюють встановити мінімальний термін повідомлення у календарних днях чи годинах замість робочих днів. Причина в тому, що у різний період року це може збільшувати термін повідомлення до 3-5 днів, а також створювати невизначеність в разі перенесення робочих днів. Також пропонується переглянути передбачений перелік місць, де проведення мирних зібрань не допускається. Крім того правозахисники просять уточнити перелік прав і обов’язків організаторів.
За результатами круглого столу громадськість ще раз звернулась до представників різних фракцій, аби вони спільно подали на розгляд Верховної Ради законопроект, який би зокрема скасував адміністративний арешт за участь в мітингу та посилив судові процедури захисту права на мирні зібрання. Громадськість просить ухвалити дані законопроекти одночасно – після врахування їх пропозицій та узгодження редакцій обох документів.
[1] Захід проведено Українським незалежним центром політичних досліджень за експертної та фінансової підтримки БДІПЛ ОБСЄ і Міжнародного фонду «Відродження».