Ми часто натикаємось на таку позицію у наших читачів – да, я тільки і можу, що читати вашу підписку і ставити лайки, бо ЩО МОЖУ Я ОДИН ЗРОБИТИ?
Це наша відповідь Вам всім. Ось що може зробити ОДНА людина, яка не шукає собі відмазок.
Цей лист надійшов нам у рамках проекту “Вчинок до дня УПА”. І справив враження на нас усіх. Втім, читайте самі:
“Слава Україні!
Півроку тому я вирішив вшанувати пам’ять УПА в місті, де я навчаюсь – у Острозі – та в свому навчальному закладі – “Острозькій Академії”.
Влітку я твердо вирішив це зробити, у вересні склав програму дій і затвердив її на ректораті, потім знайшов фінанси (500 грн).
– я створив листівки-оголошення; листівки “Правда про УПА” та “Веселі міфи про УПА”, які розповсюджував по університету з 8 по 14 жовтня;
– також я і мої друзі зробили 340 червоно-чорних стрічок, які ми роздали студентам;
– також ми зробили стенд з історією УПА у документах та фото;
– 15 жовтня в Академії я домігся того, що на університетському радіо та системі сповіщення крутились лише повстанські пісні про УПА в сучасних виконаннях
– Також ми закликали молодь 15 жовтня прийти в вишиванках;
– 15 жовтня в стінах Острозької академії я організував лекцію про історію УПА, а потім – перегляд Фільму “Залізна сотня”. Прийшло близько сотні людей.
– на 14 жовтня я зібрав групу, вибив в адміністрації автобус,водія та екскурсовода і ми поїхали в Гурби, поклали квіти до пам’ятника загиблим повстанцям, побували в криївці, я подарував музею прапор УПА, який зробила моя мама.
Це було дуже важко зробити, інколи руки опускались, бо бюрократія присутня навіть в стінах нашої академії, але загалом мені все вийшло.
Дуже радий, постараюсь наступні роки повторювати цю традицію в стінах рідної академії.
інформація про подію в академії: oa.edu.ua
інформація про поїздку в Гурби (більше світлин): boklinskova.blogspot.com
з повагою, Орест!
продовжуймо боротьбу далі!”
…Ми не знаємо, як ще Вам, любі читачі, пояснити, що бути націоналістом, бути правим – це не інет, не шмотки, не музика і не концерти. Бути правим – це в першу чергу вчинки.
Навіть якщо ти один – ти можеш зробити багато чого, і приклад Ореста це демонструє. Якщо ти не шукаєш відмазок, якщо ти приймаєш рішення і втілюєш їх – у тебе знайдуться ті, хто тобі допоможуть, і ти прогинатимеш під себе всі можливі перешкоди. Якщо справді захочеш.
За матеріалами: Правий Інфоцентр
Дорогий молодий Друже, Орест!
Похвально, дуже похвально за задум та доведену справу до кінця. А ще, що задокументували події та повідомили нас, вдячних читачів Майдану, що не належите до “ручного студенства”, як наприклад маса з КНЕТУ, які навіть не знайшли у собі рішучості встати і вийти із залі, де їх “реґіонали понад 4 години катували передвиборчою аґітацією”.
Своїм ДОБРОВІЛЬНИМ ВЧИНКОМ Ви ще раз підтвердили не одну мудрість. Перша, що там де щире бажання – там завжди є шлях, як здійснити бажане. Вчинки краще говорять за людину, ніж слова. А ще, що якби в одній людині молодечий запал поєднався з життєвою мудрістю і досвідом бувальця, то ЦЯ ЛЮДИНА БУЛА Б ВЗІРЦЕМ. На жаль, а може на шастя у житті спочатку є молодечий запал, а з дня на день ми вчимося мудрості на власних здобутках і помилках.
З огляду, що я у цьому світі вже трошки довше, дозвольте дати Вам одне благословення на ціле життя. НЕХАЙ НІКОЛИ ВАМ НАВІТЬ НЕ ПРОХОДИТЬ
ЧЕРЕЗ ДУМКУ “НЕ ЗМОЖУ”. НЕХАЙ НІКОЛИ І НІ ПЕРЕД ЧИМ РУКИ НЕ ОПУСКАЮТЬСЯ, НЕЗВАЖАЮЧИ ЯК ВАЖКО – ФІЗИЧНО ЧИ МОРАЛЬНО ПОБОРОТИ ПЕРЕШКОДИ. НАСТАВЛЕННЯ ПОЧАТКІВЦЯ ЯКЩО МУШУ – ТО ЗМОЖУ!НАСТАВЛЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ – ЗМОЖУ!Цьогорічним проектом до Дня вшанування УПА Ви вже переступили щабель “початківця”. ОТЖЕ, ЗАЛИШИЛОСЯ ТІЛЬКИ ЗМОЖУ!
Однак у Вашому повідомленні є декілька рядків “Це було дуже важко зробити, інколи руки опускались, бо бюрократія присутня навіть в стінах нашої академії…”, які можна трактувати досить різнобоко і навіть зі сум’яттям почуттів. Подано недостатньо інформації у чому саме були труднощі, щоб скласти об’єктивну думку про “труднощі”.
На перший погляд – підхід Вами зроблено досить правильно. Подія визначна. 70- ліття організації УПА. Ви планували. Похвально, але Ваше “особисте” планування почалося “Влітку я твердо вирішив це зробити”,а “у вересні склав програму дій і затвердив її на ректораті”. Однак, як на мій досвід орагнізатора Ви трішки не врахували тісних “лабет” часу. Може тому треба було щось “вибивати”. На добре підготовлені заходи треба не пару днів чи місяць, а щонайменше 2 -3, а то й півроку-рік. Очевидно, все залежить від обсягу. Але й це ще не найголовніше. ТРЕБА ВРАХОВУВАТИ, ЩО ЗАХІД – ЦЕ Й УЧАСТЬ ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ТАКОЖ МОЖЕ ЩОСЬ ПЛАНУЮТЬ САМЕ НА ЦЕЙ ЧАС. ТОДІ ЯК ? Даруйте, якщо я помиляюся, але кожна організація в тому числі й Острозька Академія підпорядковується певним законам. І з цим треба добре числитися. Отже, дорогий Оресте, керівництво Острозької Академії могло Вам відмовити у дозволі на захід, бо перш за все – все, що відбувається у тих стінах несе відповідальність адміністрація. Власне, те що там розуміють важливість ентузіазму і Вам пішли на зустріч та підтримали Вашу ініціативу є це багато говорить за прогресивність цього ВУЗу. Ви навіть не уявляєте, як Вам поталанило НЕ ТІЛЬКИ БУТИ СТУДЕНТОМ У СТІНАХ ОСТРОГУ, АЛЕ Й ЧАСТИНОЮ ВЛАСНЕ ГРОМАДСЬКОГО ГОЛОСУ ЦЬОГО ВУЗу. Хочу вірити, що Ви вже написали письмову Подяку Керівництву Академії за сприяння. Бо якраз ПОДЯКА і Є та КРАПКА в успішному закінченні Вашого проекту “Вчинок до дня УПА” 2012.
Я не маю на меті “критикою” знеохотити Вас чи інших молодих людей щось робити доброго, корисного, А ГОЛОВНЕ МИРНОГО І ПАТРІОТИЧНОГО. Навпаки РОБІТЬ! ТВОРІТЬ!ЗАЛУЧАЙТЕ ІНШИХ ДО ВАРТІСНИХ СПРАВ! ДІЛІТЬСЯ ЗІ СВІТОМ СВОЇМИ ЗДОБУТКАМИ.
Нам не тільки приємно знати, що вже зросла зміна з твердою життєвою позицією і для неї слово НАЦІОНАЛІСТ це у першу чергу означає БУТИ НАЦІОНАЛЬНО СВІДОМИМ для ДОБРА ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ І ДЛЯ КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА. Більш того, добрі справи не проходять безслідно. Українці по цілому світі досить щедро вігукуються на добрі вчинки і допомагають і словом і ділом. Не думаю, що це буде новиною, але Острозька Академія втішається підтримкою української громади США, Канади, де діють численні благодійні фонди, які вагомо сприяють розвиткові.
Те, що щось зробити ВАЖКО це щира правда. У нероб руки не болять. Органзація заходу вимагає багато знань, бо тут якраз зустрічається декілька чинників і людського і закону. Усьому треба вчитися і мистецтву співпраці з людьми і виявленню пошани до минулого, теперішнього та майбутнього.
Плекаю надію, що моїх “пару” слів допоможуть Вам у майбутньому ще краще виявити себе і як громадянин і, як поважний організатор.
Дякую Майданові за цікавий матеріал та можливість висловити свої думки, БО І ОДИН У ПОЛІ ВОЇН, АЛЕ КРАЩЕ КОЛИ НАС АРМІЯ.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Дякую за настанови, я молодий і недосвідчений, радий вашим порадам, в майбутньому намагатись не допускати деяких помилок,дякую вам.
Ти герой,ОРЕСТЕ! Слава тобі. Не кожна людина, навіть у Західній Україні, відважиться на таке.
Героям Слава! я далеко не герой і це далеко не геройство, це наш обовязок, якщо ми дійсно вважаємо себе свідомими людьми.