Повнометражний дебют української режисерки з німецьким дипломом

У вівторок фільм “Істальгія” української режисерки відкрив міжнародний
фестиваль Home of Films у Німеччині. А вже у четвер Дар’я Онищенко
особисто представлятиме свій повнометражний дебют,
українсько-німецько-сербську ко-продукцію у конкурсі Молодості
Києві. Кореспондентка DW поспілкувалась із режисеркою напередодні її
поїздки до української столиці.

Це вже вдруге DW бере інтерв’ю у Дар’ї Онищенко, у 2009 році режисерка
розповіла про своє навчання у Мюнхенській академії кіно та телебачення
за спеціальністю режисер художнього кіно. Дар’я народилась 1983 року
в Києві. Під час перебудови її сім’я жила в Москві. Здобула ступінь
бакалавра з міжнародної аналітики в Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті
вона була акторкою у театрі, працювала журналісткою. Дар’я стажувалась
у Бременському театрі Шекспіра. З 2005 року до 2011 – навчалась у
Мюнхені.

Участь фільму Істальгія у повнометражній конкурсній програмі
Молодості-42 – один з яскравих прикладів традиції фестивальної
історії. Коли фахівці програмного відділу кінофесту у Києві
відстежують нові роботи кінематографістів, що вже представляли свої
роботи на Молодості. Адже під час ювілейного, 40го фестивалю
німецько-український фільм <<Собаки міста Українка>> отримав диплом за
кращу режисуру у програмі <<Українська панорама>>. Цікаво, що у її
останньому фільмі “Істальгія” одну з головних ролей у ньому зіграв
режисер, який здобув минулорічний Гран-прі “Молодості”, оскароносний
актор – Карл Маркович.

DW: Що очікуєте від Молодості? Як це – демонструвати свій
повнометражний дебют в Україні?

Дар’я Онищенко:  Дуже рада, що мій фільм побачить українська публіка.
Звісно, я дуже хвилююся, адже це моя перша повнометражна картина. У
ній є, як у будь-якій дебютній роботі – свої помилки і свої недоліки.
Але для мене головне, щоб глядач виніс із зали настрій, яким живуть
мої герої, засумував або порадів разом з ними, перейнявся настроєм
цього фільму, задумався про долі моїх героїв. <<Молодість>> – чудова
платформа для старту, і щиро рада, що мій фільм удостоєний честі йти в
міжнародній конкурсній програмі. Якщо чесно, то українська історія в
моєму фільмі для мене найулюбленіша. Ми знімали в Києві у близьких
мені і знайомих з дитинства місцях – наприклад на Подолі, у
Гідропарку, на Дніпрі … У нас була чудова і дружна знімальна група,
надзвичайно талановиті актори. Я дуже чекаю побачити всіх знову під
час прем’єри і разом відсвяткувати результат виконаної нами роботи.

Чи цікаві вам “конкуренти”, будете дивитись конкурсні фільми на
Molodist Filmfest? Як-от австрійську стрічку “Наложниця”, яка теж
піднімає тему міграції?

Дар’я Онищенко: Так, намагатимусь подивитися якомога більше фільмів з конкурсної
програми. Дуже сподіваюся, що у мене залишиться на цей час. Думаю,
що не варто вважати фільми конкурентами, хоч вони й <<змагаються>> у
конкурсі. У мистецтві кожен художник, який щось створює, має серцем
вболівати за свою роботу. Але при цьому такі відчуття не заважають
захоплюватися майстерністю інших, і багато чому у них вчитися.
Кіномова вибудовується завдяки обміну досвідом, перегляду безлічі
розмаїтих фільмів. А ще кіно – завжди питання смаку, питання естетики.
У конкурсній програмі цього року багато цікавих картин, які, напевно,
будуть не гірші за мою. З задоволенням познайомлюсь з режисерами, і
сподіваюся, що багато з них прийдуть і на нашу прем’єру.

Як довго Ви працювали над «Істальгією»?

Фільм готували два з половиною роки. Багато часу пішло на пошук фінансування. Бюджет – близько 800 000 євро. Зйомки у кожній з трьох країн тривали два тижні, ще тиждень підготовки.

У чому була підтримка німецької сторони?

Німецька сторона виступила в цьому проекті в дуже важливій ролі – ми найперше отримали фінансування саме від німців. Нас підтримали Баварський Фонд кіно і телебачення, Мюнхенська кіноакадемія і Баварське телебачення. Наші продюсери у ФРН дуже професійно організували всі етапи співвиробництва, багато координували і багатьом допомагали. Кожна з сторін у цьому німецько-українсько-сербському проекті відіграла важливу роль. Відповідальності було багато на всіх.

Режисерка
режисерка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Де ще глядач зможе побачити картину?

У листопаді «Істальгія» буде показана на кінофестивалі у Братиславі. А вже наступного року сподіваємося на вдалу фестивальну долю, цікаві поїздки і нові знайомства разом з «Істальгією».

Що Ви як знавець сучасного німецького кіно порадите подивитись з програми «Німецька хвиля» на «Молодості»? Що скажете, зокрема, про іронічну мелодраму «Щастя» (Glück), відзняту однією з найвідоміших сучасних німецьких режисерок Доріс Дьоррі?

О, звісно, добре знаю фільм «Щастя» й саму Доріс Дьоррі теж! Її називають справді «вундеркіндом німецького кіно», «матір’ю кінокомедії». Окрім того, що Доріс знаменита, вона викладала у мене в Академії сценарну майстерність. Ми багато спілкувалися. Вона – чудова, талановита режисерка. Її фільми – фільми для глядача, веселі і зворушливі, живі й реалістичні. Із задоволенням раджу українському глядачеві їх подивитись. А «Щастя», до того ж, як і інші фільми, зібрав престижні нагороди, зокрема Bavarian Film Award за найкращу режисуру.