Інна Сухорукова: «Сильних – в раби, слабких – в труну»?

Страшна навала, яка насунулася на Україну у вигляді медичної реформи сьогодні, зараз забирає життя наших громадян.

У так званих «пілотних» регіонах, де вона вже відбувається, зросли цифри дитячої смертності за 2012 рік. В Донецькій області на 11, 59% в Дніпропетровській на 6, 9/%. Зростає смертність і серед дорослого населення.

В статті «Реквием по украинской медицине» Ольга Юдіна и Віталій Теплов пишуть: «Меня мучает кощунственная мысль о том, что главная цель медицинской реформы в Украине направлена вовсе не на обновление отрасли, а на сокращение численности населения… до размеров имеющейся в наличии кормовой базы. Политолог Андрей Золотарев сформулировал конечную цель медреформы так: «Сильных — в рабы, слабых — в гробы». Опять же, бюджету будет облегчение.»

Скорочення кількості пенсіонерів – це ж які прибутки в бюджеті! Отже, медична реформа в її сучасному вигляді, на мою думку, це просто злочин проти людяності.

Здавалося б досвід пілотних регіонів повинен припинити запровадження медичної реформи у такому вигляді в цілому в Україні. Але ані Мінздрав на чолі з Раїсою Богатирьовою, ані Президент України, який нещодавно виступив на підтримку цієї медичної реформи, абсолютно антилюдяної, зупинятися її не збираються.

Їх приклад переймають в регіонах. Так Харківська міська рада рішенням сесії від 03.07.2013 № 1221/13 визначила, на базі яких медичних закладів будуть створені Центри первинної медико-санітарної допомоги.

Досвід «пілотних» регіонів показує, що це означає закриття цих поліклінік і лікарень, скорочення лікарів-спеціалістів з різних напрямків.. В приміщеннях закритих лікарень та поліклінік будуть створені амбулаторії сімейних лікарів. Зараз у більшості поліклінік є лабораторна база, рентген-кабінети, УЗД, обладнання для деяких спеціальних обстежень. В поліклініках ведуть прийом спеціалісти з різних напрямків.

Первинна медична допомога не передбачає таких послуг. Тобто, ця «оптимізація» означає, що будуть ліквідовані міські поліклініки №№ 3, 6, 8, 10, 11, 18, 19, 20, 24, 26, харківські міські клінічні лікарні №11 та №28, харківська міська студентська лікарня. Фактично всі ці поліклініки і лікарні припинять своє існування, і хворі опиняться без допомоги кваліфікованих спеціалістів.

Ситуація ускладнюється тим, що підготовка сімейних лікарів потребує окремої медичної освіти. За світовими стандартами сімейних лікарів треба готувати 8 років. у нас на їх підготовку відводять 6 (!) місяців. Звичайно, перепрофільований з вузького профільного спеціаліста – уролога, кардіолога, онколога, офтальмолога або хірурга, сімейний лікар дуже мало буде розуміти в педіатрії. Такому спеціалісту навіть близько не можна підходити до хворої дитини, бо хвороби дітей мають свою специфіку, а за стандартами медичної реформи сімейний лікар веде прийом дітей з шести років.

Створення центрів первинної допомоги призведе до скорочення лікарів. Фахівці перекваліфікуються і дуже швидко втратять свої набуті роками досвід і спеціальні знання, а хворі залишаться без фахового медичного спостереження.

Все це робиться без висновків спеціалістів, без обговорення з громадськістю стосовно медичної реформи, навіть в умовах повного панування влади в засобах масової інформації, ніхто не ініціює референдум з такого важливого питання.

Харківська міська влада не бере до уваги вже наявний сумний досвід проведення медичної реформи у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях та декількох районах Києва. Складається враження, що влада має єдину ціль – відібрати кошти у медицини, так би мовити «зекономити» на цьому.

В Харківській області вже є досвід так званої «реорганізації» медичних закладів. Так, в 2011 році був закритий стаціонар і поліклініка у Бірках. Без медичної допомоги залишилися і мешканці Бірок і навколишніх сіл – загалом близько 15 тисяч осіб. Мешканці цих населених пунктів почали боротися за відновлення стаціонару і поліклініки. Вони звернулися до суду. Суди першої інстанції відмовляли їм в їх позовах, але Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення районних та апеляційного судів і направив справу на новий розгляд. У мешканців Бірок з’явилася хоч якась надія. Але на сьогоднішній день 15 тисяч громадян, щоб отримати медичну допомогу, мають їхати до райцентру – Змійову, де знаходиться центральна районна лікарня.

Сумний досвід Бірок, видно, нічому не навчив харківську місцеву владу. І вона хоче почати експериментувати з людськими життями в масштабі міста. Здається, ціль цих експериментів – створення максимальних  перепон для отримання громадянами медичної допомоги.

Про це свідчить і наказ Харківської обласної державної адміністрації про порядок направлення хворих до медичних науково-дослідних установ НАМН України. До цього часу необхідність консультації в науково-дослідних медичних установах визначав лікар і виписував направлення до медичної установи НАМН. В Харкові багато таких установ і, безумовно, що ці заклади мають і спеціалістів високої кваліфікації і, головне, якісне і сучасне обладнання, необхідне для правильного діагнозу і лікування. Зараз, за наказом облдержадміністрації встановлена квота на обстеження хворих в установах НАМН – 2400 осіб на рік. Вирішувати, кого направляти до медичних установ НАМН, вже буде не лікар, а чиновник облдержадміністрації на підставі спеціального висновку лікаря і обґрунтування необхідності обстеження. Це що, додаткова ланка для корупції? Або намагання всіх хворих примусити обстежуватися в приватних медичних центрах? А скільки додаткового часу і нервів витратить хворий, щоб в черзі до чиновника облдержадміністрації отримати або не отримати цей дозвіл на обстеження… Втратять можливість і швидко отримати результати консультації і лікарі, але отримують додаткові обов’язки – писати обґрунтування для чиновника. І така система, безумовно, відіб’ється на якості лікування. Цей наказ облдержадміністрації б’є і по хворим, і по лікарям. Цікаво, а як в інших областях?

Бажання влади взяти під контроль весь процес доступу до лікування наводить на думку, що влада намагається обмежити доступ населення до якісного лікування. Звісно, тим, хто може лікуватися за гроші, доступ в медичні установи НАМН тільки полегшиться. А ті, хто не в змозі платити, будуть чекати, поки чиновники Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації дозволять їм проконсультуватися.

Це рішення разом із рішенням закрити поліклініки і частину стаціонарів красномовно показує, наскільки місцева влада Харкова не зацікавлена в доступі громадян до фахової медицини.

Харків’яни повинні зрозуміти, що бездумне проведення медичної реформи – це шлях в нікуди, це загроза їхньому життю і здоров’ю.

Тому харків’яни мають рішуче відстоювати своє конституційне право на доступ до якісної медичної допомоги і якісне лікування на сучасному рівні.

http://www.khpg.org/index.php?id=1375459703