Український вчитель до колег: Роботу можна знайти, волю – тільки здобути

Я, Белевщук Іван Миколайович, не ховаючи свого обличчя і не криючись під чужим іменем, хочу сказати: Я був на Майдані і планую знову повернутися. Бути серед людей відваги і гідності, виняткової мужності, які проявляють героїзм, захищаючись від нападів до зубів озброєних та екіпірованих дятлів, колись їх славних попередників називали Беркутом, вважаю за честь.

Український народ в ці холодні грудневі дні творить нову історію України, в якій не буде злу та насильству, пануватиме не право сили, а сила права. Його найкращі представники ніколи не скажуть: «Життя таке», визнавши свою безпорадність перед силою обставин, як це люблять говорити російські представники кінематографа вустами кіногероїв, показуючи свою безпорадність перед жорстокою дійсністю і тим оправдовують порушення меж закону та свою слабкість.

Українці не говорять, вони діють і протистоять беззаконню, яке творять представники нинішньої влади, оголосивши війну власному народу. Бійці мирної революції вірять – ВОНИ ПЕРЕМОЖУТЬ! Скільки б для цього було потрібно сил і часу герої Майдану вистоять і не відступлять, вони відчувають підтримку народу як моральну так і дієву, тільки за допомогою безпосередньо киян вдалося відтіснити дятлів.

На Майдані вже не є актуальним «Схід і Захід» разом, перебуваючи на території вільної від колобраціоністької влади, я зустрів друзів зі Львова, Івано-Франківська, Одеси, Донецька і їх не зігнали, не привезли ніби рабів чи худобу. Вони там за покликом серця і за велінням долі, їх непотрібно проплачувати: СВОБОДУ ЗА ГРОШІ НЕ КУПУЮТЬ її виборють у боротьбі.

Найбільший парадокс, що вони протистоять органам правопорядку, головним завданням яких є захист Конституції та законів України. Їх працівники ніби забули, що вони знаходяться на утриманні українського народу, а не «сім’ї» та я не думаю, що цих нелюдів вразив склероз. Просто ними оволодів всеохоплюючий страх, паралізувавши волю і розіклав душу.

До них уже не доходять звернення сивочолих ветеранів Беркуту, які прославили свій підрозділ в буремних дев’яностих боротьбою з організованими бандитськими формуваннями, не шкодуючи ні сил ні здоров’я, а то і життя, вони протистояли світу зла і насильства. Хотілось, щоб вони одумались, не ганьбили свій рід і не ставили своїх батьків на коліна перед громадою.

Який жах: дзвони Михайлівського собору б’ють в сполох ніби на Київ сунуться орди варварів. Більшої ганьби і придумати неможливо. Я не кажу вам «Не бійтесь», ви не маєте право боятись, якщо обрали професію захисника закону.

Керівний склад МВС та СБУ дійшли до того, що формують загони з осіб готових за гроші порушувати закон. Яка міліція з народом, міліція проти народу! Перестанте бути боягузами, приступіть до негайного виконання своїх обов’язків, ви не можете повернути собі гідність. Ніколи вже не матимете право сказати святі слова – МАЮ ЧЕСТЬ, залиште хоч добре ім’я своїм нащадкам.

Виконуючи протиправні накази свого командування, ви не тільки стаєте співучасниками злочину, але безпосередніми свідками, що ставить під загрозу ваше життя, аголовне життя ваших близьких. Як ви знаєте свідки завжди небажані для злочинців. Поцікавтесь, як Сталін розправлявся з енкаведистами, що умили руки кров’ю невинних жертв.

Хочу звернутися до своїх колег-бюджетників. Не давайте себе перетворювати на стадо, яке ганяють по пустелі в надії знайти пасовисько. Ви лікуєте тіло, є архітекторами людських душ підніміться з колін, візьміть приклад з Ольги Богомолець, яка не вибирає бути громадянином чи лікарем. Ці поняття для неї нероздільні. Перед вчителями незалежна Українська держава поставила завдання «формувати всебічно розвинену особистість». Станьте особистостями, будьте прикладом для учнів.

Велика ймовірність, що я вже втратив роботу, але я знаю точно: вільна людина завжди знайде собі заняття і як заробити собі на кусень хліба, раб тільки здатний чекати на подачку. Роботу можна знайти, волю тільки здобути, а це набагато важче.

Слава Україні!

Український учитель.

з facebook