Віктор Горобець: Про питання

Владу треба міняти. Обов’язково. Будь-що. Тільки повне перезавантаження. Ніяких переговорів. Будь-які переговори – це домовленості, які потім почнуть вилізати боком громадянам і замажуть усіх політиків однією багнюкою. Будь-який компроміс це – зрада. Розмовляти зараз з кримінальними і державними злочинцями – автоматично означає поставити себе на один рівень з ними. Якщо Президент країни – до всіх своїх вад ще й патологічне брехло, це не Президент. Іншого виходу для України, крім припинення повноважень Президента і дострокових виборів нової влади на усіх рівнях – немає. Тут усе просто: якщо у нього лишилася хоч крапля гідності (за совість і честь розмови навіть не веду) – він мусить піти у відставку, а якщо не йде добровільно – його треба виносити силоміць. Тільки у другому випадку він не матиме права йти на дострокові вибори. Можна по різному ставитися до опозиційного триумвірату, але режим, який уособлює Янукович варіантів не залишає.

Наразі діюча влада продемонструвала, що вона собою є. У всій красі показала. Останні маски впали. І якщо вже після останніх грудневих подій хтось цього не зрозумів – не зрозуміє вже ніколи і нічого. Владу треба валити будь-що. Інакше за час до 2015 року Янукович переріже усіх. Ті, кого пересаджають, почуватимуться щасливчиками. Будуть дуже дивні смерті. По одному, по двоє, сім’ями. Чудернацькі і дурні, страшні і жорстокі. На будь-який смак. З метою залякати решту. Посіяти жах. Янукович сам загнав себе у кут, а визнавати і виправляти помилки – не в його правилах. Тому вибір у нього невеликий: російський або білоруський сценарії. І протягом часу, який залишиться до виборів, режим бандократії закрутить гайки. А потім буде фарс. І Янукович переможе. І більше не покине трон. Бо знайде з ким тимчасово мінятися владою, як те роблять Путін і Медведев. Але Путін і Медведев не мали кримінального минулого. А Янукович – мав. І народ в Україні йому купувати нічим, бо немає золота, алмазів, нафти і газу. Тому буде страшно. Набагато страшніше, ніж в Росії. Адже в Україні не буде пряників, а будуть тільки батоги. І пануватиме не справедливість, а ті, хто «рішають питання».

Наразі треба йти до військових. Треба піднімати людей на великих промислових виробництвах. А у разі безвиходу – готувати зброю власноруч. Організовуватися, радіофіковуватися (мобільні телефони не завжди зручні), ставати на колеса – мобільність дуже вагомий козир, мати при собі адвокатів – про всякий випадок і діяти. Влада мусить зрозуміти, що народ налаштований серйозно, його більше за найманців з кримінальних районів і він готовий дати відсіч. Час розмов закінчився. Під усі балачки про розмови, режим бандократії тільки тягне час. А сам – вигадує нові схеми, виводить гроші з країни і готує репресії. Саме тому не треба ставити питання: “що робити?” Треба ставити питання: “як?” Бо головне питання стоїть руба: перемога або смерть. Інакше помре і слава, і воля…

2 Comments

  1. На самом деле, именно в поиске компромисса в любой ситуации и заключается суть европейского подхода. Нам не нужен ни раскол Украины, ни гражданская война. Украина большая, и мнения у всех разные. Об этом обязательно нужно помнить.

  2. Безумовно. Я к і те, як діють зі своїми опонентами різні боки. Одні – законно, інше – незаконно. І отими другими наразі є влада.

Los comentarios están cerrados.