«Критика» запрошує науковців та експертів додати свій голос до дискусії про так звані «антикомуністичні» закони (або закони про «декомунізацію»), що були прийняті як законопроєкти Верховною Радою 9 квітня 2015 року.
«Декомунізація», без сумніву, давно на часі в Україні і запит на неї сьогодні дуже великий, однак методи для цього, обрані українською владою, викликають багато запитань.
Як часопис, що займається питаннями української історії та культури, політики і суспільства, «Критика» зацікавлена у розширенні дискусії за рахунок включення контексту наступних проблем:
– практика написання та прийняття законів в Україні та публічне обговорення контроверсійних законопроєктів;
– опрацювання історії та політика історичної пам’яти стосовно як комуністичного минулого, так і боротьби за державну незалежність України;
– підвищена готовність широких кіл населення до обмеження демократичних прав та свобод перед лицем російської військової агресії проти України;
– потреба масового просвітництва в Україні стосовно звірств, вчинених комуністичним режимом, та руйнування його інституційних і меморіяльних практик як результат такої просвітницької діяльности;
– небхідність об’єктивної, ґрунтовної та чутливої дискусії діяльности ОУН та УПА стосовно їх внеску до незалежности України та участи деяких їх членів чи підрозділів у злочинах проти цивільного населення.
Таке обговорення може відбуватися на тлі нещодавніх публікацій, що стали джерелом активної – хоча менш публічної – дискусії у різних колах науковців та інтелектуалів, а також у соціяльних мережах. Публікації на Фейсбуку чи Твіттері – короткі і зручні, однак Україна потребує саме ґрунтовної публічної дискусії, котра могла б слугувати орієнтиром як для тих, хто підтримує процес та його імплементацію, так і його опонентів.
У цьому контексті помітними публікаціями були:
– стаття Івана-Павла Химки у Ab Imperio: “Legislating Historical Truth” (англійською мовою)
– блоґ Дейвіда Р. Марплса на “Current Politics in Ukraine” (англійською мовою)
– допис Мирослава Поповича у Ініціятиві першого грудня
– відео-блоґ Андрія Портнова про «історичні закони» (російською мовою)
– відкритий лист науковців та експертів з України до Президента Порошенка та Голови Верховної Ради Гройсмана стосовно так званих «антикомуністичних законів» (англійською мовою) (дивіться також коментар цього листа від Андреаса Умланда для російської служби БіБіСі (російською мовою))
– огляд законопроєктів від Тадеуша Ольшанського із польського Центру східних студій (англійською мовою)
– допис Сергія Рябенка у «Лівому березі»
– прецеденти відміни дії схожих національних законів Европейським судом з прав людини, включно зі справою Вайнаі проти Угорщини
Вагомі дописи та інтерв’ю з’явилися також у наступних публікаціях: The Nation, Hromadske TV English, Atlantic Council, The Guardian та інші (статті англійською мовою за кожним посиланням).
Протягом майже 20 років свого існування «Критика» довела свою роль як зважений форум для всіх опіній з часто дуже контроверсійних питань української історії та культури. Користуючись арґументами, що включають найтонші нюанси обговорюваних проблем, та застосовуючи глибокий аналіз, ми пропонуємо своїм читачам вдумливий підхід до складних тем, що розколюють суспільство. Найкращим доказом цьому є архів наших публікацій.
На нашу думку, теперішнє обговорення усіх питань, що пов’язані з «декомунізацією», в українських та міжнародних медіях терміново потребує як поглиблення, так і розширення. Користуючись вакуумом експертної думки, популістська риторика визначає хід обговорення, недосконалі арґументи не піддаються сумніву, а спрощені наративи приймаються за остаточну істину.
Ми запрошуємо подавати добре обґрунтовані дописи-опінії обсягом не більше 1000-1500 слів (українською, англійською, чи іншими мовами). Дописувачі повинні мати засвідчений досвід наукової праці у своїй дисципліні, або підтвердити статус експерта суттєвим досвідом роботи у відповідній галузі (просимо додавати резюме). Усі дописи просимо надсилати головному редакторові порталу «Критики» Олегові Коцюбі за адресою kotsyuba@krytyka.com.