#Мобілізація #АТО
#контракт‘ні #історії
***
– Підпишеш контракт?
– Я що, дурний? В мене робота є!
– А платять скільки?
– Менше, зате ставляться нормально, як до людей!…
***
– Підпишеш?
– Якшо ти підпишеш, тоді я також!
***
– Ти як?..
– Мабуть підпишу: демобілізація осінню, а риба взимку не ловиться. Тож мабуть “перезимую” в Армії, а навесну повернуся до любимої справи.
***
– Недавно був пару тижнів у відпустці… Які вдома (у сісідів) дибільні проблеми: то полуниці не родять, то межу перекопали, то подивився криво, то ще й Армія винна у всьому… Мабуть підпишу контракт – краще тут півроку перебути, ніж потім 8 років відсидіти за якогось мудака…
***
– Ти як там?
– Встаю разом із сонцем, якого за роботою цілий день не бачу, лягаю опівночі. Але як то кажуть, “ні ззаду, ні спереду” – крутишся, як білка в колесі, але ні грошей, ні відпочинку… Краще б контракт підписав…
***
P.S. Так завжди не буде! (с) старий мудрий єврей
#Мобілізація #АТО день 413й, чт.
Сьогодні одні поїхали здавати зайві БК, а інші – отримувати техніку на заводі. Якщо перші справились за кілька годин (на складі все перелічували і перевіряли), то другим довелося добирати сухпайки на Штабі. Хоча я повторював їм слова “ДЄДа” Толіка (з 4ї хвилі): “Їдеш на 1 день – харчів бери на 3 дні!”.
P.S. Колись тут було дуже гаряче – дерева досі від снарядів та осколків не оклигали…
#Мобілізація #АТО день 414й, пт.
Сьогодні їздили за продуктами і по справах… Дорогою бачили, як з рос.шевронами викопували:
P.S. Минулого року кілька разів проїздив повз це місце…
P.P.S. Ще трохи інфо тут: http://hromadske.ua/…/poshukovtsi-na-luhanshchyni-znaishly-…
#Мобілізація #АТО день 417й, пн.
– Воха (так на сході кажуть замість Вова), а ти можеш сказати своїм волонтерам, щоб нам ремені до Шишариків підігнали?
– Зараз волонтери питають, яка зарплата в солдата…
– І що, вже не допомагають?
– Останні пів року вже я їм допомагаю…
– І що тоді робити?
– Роби, як я – купи сам! Або кажи зампотєху, нехай подає заявку через командира…
Дивно, що в таких солдат завше є гроші на бухло чи дорогі подарунки коханкам, та чомусь нема 50 грн. на запчастину…
P.S. Придбав для свого джипа кабель до акумулятора (-171 грн.) – став краще заводитися!
P.P.S. Нарешті й наш батальйон отримав кілька одиниць військової (з капремонту) техніки!
#Мобілізація #АТО дні 418-419, подорожні.
Використовуємо #Настю на повну – скоро #дембель, тож готую джипа до передачі землякам, які вже 3й рік воюють тут (купували машину для #АТО, тож забирати поки не буду)….
Зранку виїздимо в одне місто (аватари сусідів мали в банку штраф оплатити, а ми деякі запчастини та інструменти закупити), дорогою перекушуємо та їдемо в друге – забрати побратима (відпустка по сімейних обставинах) з потяга, який ще й затримується надовго…
Отак цілий день в дорозі, а в.о. замполіта ще й у наряд ставить “неправильно”: скільки прошу ставити в такі години, щоб водії могли і виконати завдання командира по виїздах, і патрулювання відбути, так завше “забувають”, і за нашої відсутності патруль неповноцінний… Прийдеться забрати свого ноута – нехай вручну пишуть наряди.
P.S. Бойовий шлях джипа в #АТО: #Айдар -> #СБУ -> #Харків-1 -> 24#Залізна -> …
#Мобілізація #АТО день 420й, чт. #задовбало
Не поминайте лихом, друзі й читачі, але знову змушений розпочати війну з командиром.
Вночі мали шикування – командир побачив кількох нетверезих, і замість НАКАЗАТИ АВАТАРІВ (“так не цікаво – це ж #Армія“), вишикував УСІХ і розповідав історії з початку #АТО. Потім сказав, що віднині – “сухий закон” і щоб усі (крім патруля і поварів) о 07 ранку вийшли на зарядку – “щоб алкоголь з крові вийшов”…
Після шикування повідомив командиру, що оскільки я алкоголю не вживаю, то на зарядку не вийду…
Зранку за наказом командира сержантський склад виніс мене разом з ліжком з кімнати і поставив на дворі. Після зарядки мав бути крос за територію, тож командир наказав учорашнім аватарам взяти мене. Ліжко вони не змогли підняти, тож понесли у спальнику. Донесли лише до брами, де й залишили лежати на бетоні. Після повернення солдат, один таки приніс мені тапочки, тож я повернувся в кімнату пішки.
Відмовившись від винесеного ліжка, зробив собі інше. Для цього розібрав “стола”, на якому ще звечора командир пив “по 50 грам” за вечерею (відколи зробили собі нормального стола і умивальника в кімнаті, командири зачастили до нас “вечеряти”. Тепер не будуть), поставив двері на крісла, постелив матрас і спальник – ліжко готове!..
P.S. І після такого постійного #дибілізм‘у – “колективного покарання”, командування очікує підписання #контракт‘ів нормальними людьми…
P.P.S. Казав командир: “Вова, випий з нами! Бо хто не п’є – може здати”…
UPD: Завтра буде просто #зарядка, а НЕ “виховний захід”, тож я піду
