Черчиль писав, що дуже важливим чинником поразки союзників в Європі на початку війни (з виходом Франції з війни) був успіх комуністичної (тобто московської) пропаганди у Франції (через тамтешніх комуністів, тобто по суті філіалу Кремля на місці) про те, що цю війну ведуть олігархи (тоді це звалося капіталісти та імперіалісти), щоб заробляти свої мільйони, а простому трудовому народу ця війна не потрібна, нема чого йому гинути за бариг ну і далі за текстом Самопомочі, Демальянсу тощо.
Черчиль вважає, що це призвело до деморалізації суспільства та армії, так що французи були набагато менш готові до війни тоді, коли вони вступила в активну фазу (травень 1940), ніж коли вона формально почалася (вересень 1939).
Сучасні російські солдати інформаційної війни проти України не відрізняються потужним креативом – сьогоднішні агітки просто змальовують з агіток, які їхні прадіди використовували проти наших 100 років тому. Ну і правильно – навіщо оригінальничати, коли є перевірена методика, яка для нас чудово працює.
До порівняння:
100 років тому
і сьогодні
Характерна особливість цих агіток – чомусь, підкреслюючи спільність інтересів “простих людей” з нашого і протилежного боків фронту, скидати спільними зусиллями завжди пропонують наш (не їхній) уряд.