За час від першої облоги орди до її нападу на нашу прадідівську землю, Америка під проводом Президента Байдена надала Україні понад мільярд доларів збройної допомоги, додатково гуманітарну допомогу, мільярд доларів кредиту, додаткову зброю фактично бо усі приладдя з Німеччини Джавеліни чи Стінгери це американська зброя, бойові літаки обіцяні Європейським Союзом які поки що не дійшли в Україну бо чекають на обіцянку від Америки, що Америка їм поверне ці літаки, адже вони є американські літаки F16, з’єднала коаліцію НАТО так, що навіть такі мілітарно убогі країни як Іспанії допомагають, запровадили санкції до тої міри, що рубель впав до нуля а москальська біржа закрилась. Сьогодні Президент Байден подав звернення до Конгресу США про додаткових 10 мільярдів збройної допомоги Україна та східному флангу НАТО. У час кризи модерної України жоден президент США не приніс Україні стільки допомоги. Подумайте Вудро Вільсон, Франклин Делано Рузвельт, Гаррі Трумен, Джордж Г.В.Буш. Єдиним промахом Президента Байдена супроти України це повторення слів, що війська Америки не підуть воювати на територію України.
Це останнє речення і його повтор могло підбадьорити Путіна, одначе воно стати зовсім інакшим. Президент Байден постійно користується Розділом 5 Чартеру НАТО де мова, що всі за одно і один за всіх. Одначе у Преамбулі до Чартеру є дуже ясно написано що роль НАТО це забезпечення стабільності у Північному Атлантичному регіоні. У додатку немає ніде написано, що захист має відбуватися тільки на території держав членів. До речі за весь час існування НАТО тільки один раз використано Розділ 5, і це на захист Америки але на території Афганістану. При відповідних обставинах і при повному розумінні завдання альянсу НАТО і вагомості наглої дії, держави НАТО (у формі коаліції бажаючих) будуть примушені взяти участь у війні на Україні, спершу у небі а потім на землі. Це питання часу бо Путін не пересічний ворог, він психічно хворий мрією величності власної особи та імперії. В додатку йому у цьому році буде 70 років і тому мріє про власну спадщину великих жорстоких царів і деспотів.
Сила відсічі українського народу на рідних землях це єдність. До великої міри архітектом тої єдності є Президент Зеленський на при-чуд бо хто міг того сподіватися — тобто його сили духу, героїчности та здібності головно командую-чого округлившись відповідним персоналам.
На жаль ця єдність не є такою сильною у діаспорі. Маю на увазі малі але дещо впливові елементи українського суспільства у Америці та Канаді. Критика Президента Байдена без елементу вдячності за це що він робить фактично є основною проблемою нашої спільної дії. На жаль Канаду можна зачислити до тих держав членів НАТО які найменше допомагають Україні хоча українська діаспора там дуже велика і повинна бути впливовою. Недавно я почув голос невдоволення Президентом США з сторони канадського українця який ховається у підземці у Києві. Моя відповідь йому — оскільки тобі менше 60 років іди у військові частини. Це ге означає що канадські українці не роблять діла. Вони протестують і допомагають гуманітарно, але є виїмки котрі нічого не роблять тільки критикують, і то критикують чужу державу Америку.
Більша проблема це деякі українці у Америці. Відбуваються демонстрації-маніфестації, люди переконують свої корпорації і пенсійні фонди відчужуватися від Москви, організації влаштовують збірки для гуманітарної допомоги, студенти звертаються до своїх університетів засудити агресію, звичайні люди у приватних більших і менших магазинах просять не продавати москальські продукти. Чомусь у більшості демонстранти бояться зудару з самими москалями під місією, посольством, консульством чи навіть підприємством. Москва внесла скаргу до Амбасадора Америки у Москві про охорону її дипломатичного корпусу в Америці. Зробім так, щоби це просьба мала основу заподіяну нами. Натомість для прикладу прилипли ми до Білого Дому у Вашингтон, що в порядку але замість обмежити свою маніфестацію а не протест до подяки і дальшого прохання, настанова деяких осіб є “бити Байдена.” Вибачте але він не заслужив тільки критику і лаяння. Без нього та Америки Україна не мала б найменшої можливості дати відсіч орді. Треба дякувати, просити більше і тоді йти на москалів. На жаль тут є підпільний і навіть відкритий вплив осіб яких я стримаюся цим разом прозивати для святого спокою, бодай для спільного зусилля у час війни.
Найкраще, я почув вислів одного українця з південної частини України який заявив, шо ми переможемо бо ми нація мурашок, всі роблять своє діло. От якби замість критики, а то деякі і навіть просувають свою військову стратегію, всі просто як мурашки робили діло до чого вони здібні, наша діаспора була б дійсно підпорою боротьби нашого народу проти скаженої орди.
Як та мурашка, я 70 літній пенсіонер ходити буду по магазинах які продають горілку і буду просити їх не продавати московську. Візьму транспарант і стану на станції Лукойл, щоби проїжджаючі не купували бензини. Піду до магазинів, що продають московську ікру, тощо і там буду просити управителів які торгують москальскими продуктами їжі зняти ці продукти з полиць.
Сьогодні приїхав я на станцію взяти бензин. Обслужив мене чоловік який зовсім не розмовляв англійською. Побачив він на моїй машині тризуб, а на плащі синьо-жовту стяжку. Підійшов до мене, рукою легко дав по плечі і сказав, я таджик, я з вами. Мені здається що москальська тюрма не така сильна, що її не можна розбити.
3 березня 2022 року Аскольд С. Лозинський