Олена з Миколаєва важко захворіла влітку 2012 року і в вересні 2012 їй нарешті діагностували ВІЛ. До того Олену засудили за тяжкий злочин в сфері обороту наркотиків. Вирок апеляційного суду, що залишив без змін вирок районного суду було винесено 29 листопада 2012 року. Олену мали взяти під варту, але її стан здоров’я і дедалі погіршувався.
Олена звернулася до адвоката Ігоря Скалька в рамках проекту TACIS «Підвищення ролі громадянського суспільства: від патерналізму до активної участі». Він вирішив використати статтю 84 Кримінального кодексу України, яка передбачає звільнення від покарання за станом здоров’я, якщо особа, після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.
Ігор вивчив судову практику України і знайшов тільки два рішення про звільнення від покарання осіб, що захворіли на тяжку хворобу та які ще не почали відбувати покарання. Одне з них – рішення Верховного суду від 2007 року, а друге виніс Ленінській районний суд міста Миколаєва в 2011 році. Підставою для прийняття судами рішення про звільнення від відповідальності за станом здоров’я став висновок лікувально-консультативної комісії (ЛКК) та наявність захворювань, передбачених Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання.
Адвокат звернувся в лікарню, яка надавала допомогу Олені, для проведення ЛКК. Це вдалося зробити не одразу. Після звернення комісія дійсно була проведена, однак спочатку наданий висновок був оформлений на невеликому клаптику паперу в клітинку, після повторного звернення – на бланку з печаткою, але написаний від руки нерозбірливим почерком, і тільки з третього разу вдалося отримати належним чином оформлений висновок. Для цього адвокату довелося піти разом з клієнткою на прийом до головного лікаря.
Ігор Скалько подав заяву в суду про звільнення Олени від покарання. В судовому засіданні 26 лютого 2013 було допитано лікаря-інфекціоніста СНІД Центру, розглянуто матеріали справи, враховано особу засудженої, її виключно позитивну характеристику, та прийнято рішення про звільнення Олени від покарання за хворобою. Прокурор повністю погодився з позицією захисту та рішенням суду, що трапляється дуже рідко.
Чому так важливо було звільнити Олену від покарання? От, що про це каже Ігор Скалько:
1. Вона могла стати заручницею ситуації в якій ВІЛ-інфіковані особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, втрачають здоров’я, а інколи навіть життя, через погано розвинену систему медичної допомоги хворим на ВІЛ в закладах пенітенціарної служби. Не рідко в таких випадках покаранням за незначні злочини стають фізичні страждання, а подекуди і смерть.
2. Клієнти в аналогічних ситуаціях страждають від дискримінації з боку лікарів СНІД Центрів, які намагаються уникати зайвих контактів з представниками правоохоронних та судових органів, і воліють скоріше позбутися від клієнта, ніж допомогти йому уникнути покарання.
3. Судді в аналогічних питаннях вважають заяви від хворих з приводу звільнення від покарання скоріше засобом уникнути відповідальності, ніж об’єктивною обставиною їх життя.
4. Через упереджене ставлення суддів та органів прокуратури до цього питання на сьогоднішній день майже немає судової практики, що також перешкоджає захисту таких клієнтів в суді.
Довідка: Ігор Скалько є одним з юристів «Мережі правової допомоги хворим на ВІЛ та наркозалежним». Його контакти: skalko@mail.ru, тел.: 063-6518063, місто Миколаїв
Метою проекту Харківської Правозахисної Групи «Забезпечення захисту прав людини вразливих груп населення силами всеукраїнської мережі правової допомоги» (який здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження») є надання своєчасної, доступної, кваліфікованої та якісної юридичної допомоги у захисті прав осіб, які вживають наркотики, пацієнтів ЗПТ та людей, які живуть з ВІЛ/СНІД силами всеукраїнської мережі адвокатів та юристів в різних регіонах України.
Якщо ви самі потребуєте такої допомоги, або знаєте людей, які живуть із ВІЛ/СНІД, та/або вживають наркотики, та/або є пацієнтами замісної підтримуючої терапії, права яких порушуються та яким потрібна фахова допомога правників, то пишіть HIV.DV.legalaid@gmail.com або дзвоніть до ХПГ 057 7006772.
Олена Карась
