12-13 січня 2015 р. у Харкові продовжується навчання на ІІ сесії Першої Школи соціальних посередників.
Перший день навчання Як подолати страх і розбудувати довіру?
Перша сесія Школи соціальних посередників була присвячена знайомству з «Його Величністю Конфліктом».
Устами одного зі своїх персонажів – професора Моріарті, Артур Конан-Дойль висловив думку, яку ми часто боїмося вербалізувати: «Глибоко в нашій свідомості живе невгамовна жага конфлікту. Ви воюєте не так зі мною, скільки з людською природою».
Так, конфлікт – це цілком природне явище, це властивість людини (як і будь-якої живої істоти), властивість людських відносин.
Однак ми боїмося цієї властивості, бо вона здатна руйнувати. Цей страх заважає нам побачити у конфлікті складову людської культури, адже людство розвивається, долаючи конфлікти, управляючи ними.
Найвідомішим, мабуть і найдавнішим (не менш давнім ніж війна) засобом управління конфліктом є культурний феномен – переговори.
Тому учасники ІІ сесії Школи соціальних посередників на практиці з тренерами Ігором Дубровським, Дмитром Звонком, Володимиром Ланьком, Ігором Семиволосом, Збігнєвим Буяком та іншими навчаються вести переговори в рамках тренінгових вправ школи.
Французький соціальний психолог Д. Анз’є зазначав: «Переговори – це типово людська форма поведінки, вона не спостерігається у тварин, можливо, тому, що ведеться мовою, а можливо, тому, що вирішення конфлікту між окремими людьми або їх групами призводить до заміни деяких законів природи законами культури».
Аналізуючи фахові чи популярні літературі джерела, в яких так чи інакше розглядаються переговори, ми побачимо безліч взаємодоповнюючих їх визначень.
Отже, переговори – це:
• мистецтво взаємодії з людьми і групами, що мають суперечливі погляди;
• процес розв’язання проблем мирним шляхом;
• мистецтво компромісу;
• інструмент людської поведінки, засіб, який кожен може ефективно використовувати;
• сукупність практик, що дозволяють мирно поєднувати антагоністичні інтереси і розбіжності груп та автономних соціальних спільнот або індивідів;
• рід діяльності, що складається з епізодів, які мають специфічну мету і поєднуючих такі види діяльності, як консультації, дискусії, домовленості;
• шлях до взаємовигідних рішень та узгодження послідовності спільних дій у майбутньому.
Багатогранність переговорів передбачає комплексний підхід до них. Дуже слушно це висловив голландський фахівець, один з сучасних класиків науки та мистецтва переговорів В. Мастенбрук. Аналізуючи цю діяльність, він відзначив наступне:
1. Переговори – це набір тактичних прийомів. Існує величезна кількість так званих «робіть» і «не робіть», усі разом вони є цікавим і корисним матеріалом, але з умовою, що він (матеріал) буде систематизовано та структурно оформлений.
2. Переговори – це уміння, що дозволяє вирішувати певну кількість ділем.
3. Переговори – це процес, організований в часі.
4. Переговори – це комплекс різних видів діяльності.
Лекція «Джерела та походження тероризму» Ігор Семиволос
Лекція «ДЖЕРЕЛА ТА ПОХОДЖЕННЯ ТЕРОРИЗМУ»
Лектор: Ігор Семиволос, координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м.Київ
Нотатки з лекції:
Терорист – звучить як стереотипне тавро. Хто має зрозуміти – чи він дійсно терорист? Бійці за свободу можуть бути терористами? Терор – це метод досягнення цілей.
Є релігійний, місіанський терор. Його здійснюють групи всіх релігій. Терор існує лише в конкретному історично – культурному аспекті. Він живиться певними обставинами. Якщо змінити культурний простір – терор зникає. Стратегії терору засновані на психологічному впливі. У двадцятому сторіччі тероризм набрав нового змісту.
З Першої Світової війни ключовим джерелом формування армії стало цивільне населення як база для мобілізації. Треба було ламати волю народу до опору. Наприклад, масовим бомбардуванням… Якщо тероризм – частина війни, то його не треба називати тероризмом.
Не можна називати військовополоненими в країні, де неоголошена офіційно війна.
Термін “Тероризм” заполітизований. Він має на меті залякати людей.
Чого прагне тероризм? Чи може тероризм бути успішним? Так, якщо стає на вищий рівень. Приклад – Нікарагуа. Страх проти асасінів був настільки поширений, що європейці цей термін сприймають як “вбивця”.
Слово “Терор” – вигадка модерну часів великої французької революції . Після винайдення динаміту терор став гучним.
Відео лекції
Презентація лекції: terror_history
Практичний тренінг “Перші десять хвилин на посаді міністра” від Збігнєва Буяка (“Солідарність“, ІЦ “Майдан Моніторинг“, Польща)
З порад Збігнєва:
- Обирайте собі завжди таких заступників, на яких зможете покластись
- Напряцьовуйте собі авторитет з першого дня – тому до перших зустрічей закликайте лише тих, у кого добра репутація, або не хабарників чи інших.
- Обирайте лідерів громадської думки, і зустрічайтесь з ними в перші дні роботи.
- Заявіть, що ви відкриті до діалогів і прямі;
- Не “підгинайтесь” ні під кого, не беріть піджаків, духів, ручок;
- Вивчайте цифри, шукайте факти та джерела, вимагайте від підлеглих письмових звітів та рапортів роботи.
- Перш, ніж щось вирішувати – виведіть повний спектр проблеми, вивчіть структуру та кваліфікацію людей, що працюють в структурі.
- Секретар – людина, що все знає, тому вона – ваш інформаційний агент, що мала доступ до всіх документів.
- Прибиральниці, охоронці, рецепшн, водії,системні адміністратори мають доступ до вашого офісу, інформації і тп.
За рейтинговими спостереженнями кращим міністром Школи соціальних посередників визнано Віктора Бабиченка.
Інтерактивна лекція “СОЦІО-НОРМАТИВНА КУЛЬТУРА”
Галина Усатенко (кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, Київ)
Нотатки з лекції:
Інвестують в культуру не як в мистецький артефакт, а як в культурний людський капітал.
Культурні особи стають працівниками, і входять в галузі бізнесу. Таким чином ми гармонізуємо суспільство
Чому є важливим інвестування в культуру, як в миротворення?
Підсвідомо люди виходять на рівень культурного коду заради ідентифікації та відновлення традицій.
Має бути спільний чинник об’єднання. Культурні коди фокусуються в конкретних символах. Минулоріч ми актуалізували все, малюючи мости в блакитно – жовтий.
Нам треба інвестувати в культуру задля
– подолання упереджених стереотипів, що роз’єднують
– сприяння духовної культури
– розширення комунікацій
– самовідтворення соціального капіталу
– обміни заради передачі етнографічного досвіду
– формування атмосфери довіри
– розвиток громадянського суспільства
– ідентифікація нації та взаємна інтеграція різних культур.
Треба брати на себе місію роботи меседжі, що формуватимуть нову якість дискурсу
Презенація: Соціонормативна культура
Ситуаційна гра: «Проект «Безпечне місто». Тренінг «Спільне прийняття рішення. Моделювання круглих столів» (за результатами ситуаційної гри), Ігор Дубровський, Дмитро Звонок
Лекція «Що таке суспільне порозуміння або досвід польських реформ»
Лектор: Збігнєв Буяк, політолог, лідер польського руху Солідарність, “Майдан Моніторинг”, м. Варшава, Польща. Ділова гра «Як використати досвід поляків?» Збігнев Буяк, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок.
В рамках Школи відбулося святкування Маланки під пильним оком етнографа #УМШ Олени Щербань:
13 січня – Щедрий вечір, Щедра кутя, Друга кутя, Меланки (народне) преподобної Меланії (церковне)!!
Свято Маланки (Меланки) ще в другій половині ХІХ століття відмічали напередодні Нового року (31 грудня).
То ж сьогодні – Щедрий вечір, щедра кутя, яку подекуди робили навіть зі смальцем, тобто несолодку, і, власне, щедра вечеря – також із 12 страв, серед яких традиційно можна було скуштувати печеню, смажене м’ясо, ковбаси, млинці, пироги, вареники з сиром тощо. На відміну від Святого вечора під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м’ясні страви.Увечері, заславши стіл білою скатертиною, клали на нього дванадцять пирогів, один на інший. Господар, ставши за стіл, питав дітей, чи бачать його з-за пирогів? Вони відповідали «Ні» й тоді сідали всі за стіл і вечеряли. Після цього увечері діти обох статей ішли щедрувати: ставали під вікна односельців і співали пісні. Наприклад таку:
Прилетів соколик
Та й сів на віконце,
Щедрий вечір,
Добрий вечір.
Сів у світлицю
Та й дивиться на водицю,
Щедрий вечір,
Добрий вечір.
добрим людям на увесь вечер
Меланка ходила, Василька водила:
– Васильку, мій синку, пусти у хатинку.
Я жита не жала, на боку лежала.
На боку лежала, чесний хрест держала.
Чесний хрест держала та ще й кадільницю.
А ви, люди, знайте, мені дару дайте.
Хоч хліба, хоч сала, а хоч паляницю,
На добреє жито, на яру пшеницю,
На білую гречку, теля та овечку,
На воликів пару й другого товару,
На ваше здоров’я, на вашу родину,
Вклоняйтеся, люди, та й Божому сину.
Олена Щербань провела майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки
Кінцеві рефлексії та відгуки учасників ІІ сесії Школи соціальних посередників:
Дорогавцева Олена: “Все відбувалось вчано і той час, коли було актуальним. Добре, якщо нам чогось бракнула – матимем бажання для дольшого розвитку. Маю бажання повернутись“.
Ігор Дубровський: “Хто почав себе відчувати сміливіше?“.
Алла Соколовська: “Я відчула себе сміливіше, коли ми щедрували і засівали вночі в готелі, і стукали в номери усіх, хто в готелі жив“.
Муравська Світлана: “Я зайняла уступаючу позицію. Ми з колегою почали працювати активніше і висловлювати свою думку“.
Дворячнікова Вікторія: “Варто часто використовувати гумор, тактильні обійми та можливість гасити конфлікти“.
Ігор Дубровський : “В соціальних питаннях немає чітких рецептів розв’язання конфліктів. Вчіться самі їх знаходити. Давайте коментарі та пропозиції в групі у фейсбуці“.
Ігор Семиволос:”Навесні ми зустрінемось вкотре, аби всі разом з випускниками інших шкіл. Пишіть проекти, розраховуйте бюджети. Хто не звітує за проекти вчасно- не отримає нашої підтримки надалі. Давайте інтерв’ю, співрпацюйте з нами через блоги. Вчіться шукати додаткові ресурси, ми вас підтримаємо”.
Наталка Зубар: “Ми сприймаємо критику. Коментуйте нашу діяльність, читайте сайт Української миротворчої школи”, пишіть нам на блоги. (Деталі – дізнайтесь в Наталії Ляшенко). На конференцію готуйте презентацію для інших учасників та потенційних донорів.
Давайте зробимо виставку з промо- та експонатів для презентації нашої діяльності. По Донецькій області з питань заповнення заявок звертайтесь до Оксани Муравльової. Сподіваюсь на активну подальшу співпрацю“.
Галина Усатенко: “Компонент освіти займає вагомий компонент в житті. Ми вчимось впродовж динамічного життя з новими викликами, методами роботи та досвідом інших. Дякую Ігору Семиволосу та Наталці Зубар за змістовну координацію проекту, дякую учасникам, що ви адекватно до нашої інформації ставитесь. Ви – хороша розумна аудиторія, що дає відповіді та відгуки, почуваю себе потрібною вам, дякую за співпрацю. Давайте не губитись“.
Збігнєв Буяк: “Збудуйте собі таку миротворчу агентуру, щоб такого великого розколу в Україні ніколи більше не було. Бо я бачу у вас силу!“.
Володимир Ланько: “Ми намагались штучно створити напругу між вами у робочих групах та визначали межі втручання тренерів. Ви витримували це і справлялись з ними. Що кожен тут робить? Які ваші майбутні розвитки? Дякую за змістовний ряд питань до мене, і пошук можливостей для спільного майбутнього. Мисліть наперед. Це вже відбувається. Знання, отримані від нас – трансформуйте в навики“.
Артур Шевцов: “11-14 січня був на другій сесії Школи соціальних посередників, організованою Українською миротворчою школою в Харкові. Чотири дуже насичених дні не пройшли дарма, організатори забезпечили учасникам щільних графік різноманітних занять та лекцій.
Вивчення природи конфліктів в людських суспільствах на всіх рівнях, і пошук можливостей їх вирішення є основним напрямком роботи соціального посередника. Особливо це актуально в нашій, українській, дійсності. І буде залишатись актуальним ще не один рік, навіть після нашої перемоги.
Під кінець школи, ввечері 13 січня, організатори влаштували справжню виставу зі святкування Старого Нового року в українському традиційному стилі“.
Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг”
А ведь дело говорят