Так, в Покотиловском поселковом совете Харьковского района 80,6% голосов получил «регионал» Анатолий Павленко. В Кисловском сельском совете Купянского района победил Дмитрий Рудень (также кандидат от ПР) – 86,2% голосов. В Кегичевском поселковом совете за «регионала» Владимира Валенко свои голоса отдали 51,8% избирателей. Выборы состоялись и в Задонецком сельском совете Змиевского района: здесь победила Надежда Омельченко (ПР) с 83,3% голосов. За Василия Рыбака (от ПР) в Мурафском сельском совете Краснокутского района проголосовали 95,2% избирателей.
Україна й далі втрачає позиції лідера європейської інтеграції серед країн Східного Партнерства, тоді як Молдова, Грузія та Вірменія демонструють високий рівень наближення до стандартів ЄС. Про це свідчать результати Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства […]
Як добре відомо, немає нічого більш сталого, ніж тимчасове. Ніщо так стрімко не набуває ознак тотальної цензури, як цензура в окремій сфері суспільного життя.
З огляду на викладене закликаємо вас відмовитися від прийняття цього антиконституційного документа, який суперечить національним інтересам України і загрожує громадянському мирові в нашому спільному домі – Україні.
Потворна карикатурність і відверта дурість вітчизняної політики зачаровує. До двох речей, на які можна милуватися безмежно довго: вогонь та річкову воду, сміливо можна додати щоденні вчинки влади.
Дж. Орвел у романі “1984” писав: “Мир,– є війна. Правда,– це брехня. Свобода,– то рабство”. М. Чєчєтов у скерцо “2012” творчо розвинув класика і сказав: “Підкуп,– то є справжнє меценацтво”.
Сегодня, при почти всеобщем “одобрямсе”, на областном градосовете согласовали проектное предложение очередного шедевра… Те же грабли, что и на Оскаре, та же схема протаскивания. Кинотеатра уже нет. Теперь – очередной ТРЦ с двумя маленькими кинозалами […]
Протягом цілих 1970-х “Всесвіт” залишався чи не єдиним українським часописом, який варто було читати — попри вірші про Леніна на першій сторінці та іншу бузу, без якої годі було тоді обійтися. Це сприймалось як “навантаження” — такий собі неліквід, що додавався в совєтських магазинах до пожаданого дефіциту. А дефіцитом був Маркес, Гессе, Камю, Фріш, Бьоль.