До 20 річниці Незалежності, Українці з міста Інґольштадт, що в Баварії готувались заздалегідь, з великим натхненням і радістю.
Свято почалося ще на початку місяця, концертом в мальовничому містечку Ріденбург і колишному монастирі Шамбах, що поруч.
Виступ фольклорної групи „ Перлина України” спільно з добре відомим Шанцер Козакен Хором, про який тут вже писали в статті ”Як Шанцер Козакен Українській Церкві допомагали” викликав справжнє захоплення господарів свята, глядачів, і місцевої преси. Перша частина концерту проходила під відкритим небом. Несподівано почалась злива, ми продовжували співати, а Козаки відкрили над нами жовто-блакитні парасолі. Організатори оголосили, що своєю піснею і виглядом Українці з Інґольштадту принесли їм сонячне проміння!
Друга значна подія це Свято Спаса, напередодні Дня Незалежності.
В Українській Православній Церкві Інґольштадту, що збереглась тут з далекого 1945, відбулась Служба Божа.
Отець Валентин Смоктунович освятив Плоди Земні, що принесли люди.
Та не хлібом єдиним радіє і живе душа Людини!
З Великим піднесенням молились і дякували Господу Богу за ласку і милість, за Плід Багатовікової Молитви всього Українського Народу! Незалежну Українську Державу!
Всі присутні співали: „ Боже Великий Єдиний, Нашу Вкраїну храни…,
Волі і Світла промінням ти її осени…!”
З нагоди 20 річниці Незалежності, Українськім Культурно-Релігійним Товариством „Покрови Пресвятої Богородиці”, за дорученням і від імені Генерального Консульства України в Мюнхені – вшановано Спільну Українську Могилу в Інґольштадті (Westfriedhof) покладеним вінком.
Слава Україні і її Героям, відомим і безіменним, розпорошеним, розкиданим по цілому світу! Сьогодні Великий день, День Незалежності! Українська Громада Інґольштадту вшанувала пам’ять синів і дочок нашого народу, які загинули в боротьбі за Волю України! Пам’ять всіх спочилих, Українців, недолею вирваних з рідних осель, які пережили лихоліття війни і поневіряння на чужині!
Отець Валентин відправив Панахиду, йому співслужив протидякон Олег.
Присутні співали …” Кличуть кру-кру-кру, в чужині помру….”
Було сумно і урочисто – радісно!
