Це не «авторська стаття» в повному розумінні. Перечитуючи матеріал сайту http://catholicnews.org.ua «Єпископи УГКЦ закликали українців до повстання проти режиму Януковича?», я знайшов цитати Святіших Отців, які вразили мене сучасністю та актуальністю. Порівняно зі статтею-першоджерелом, я тільки дозволив собі поміняти порядок послідовності цитування – мені здалося, що таким чином цитати вишикуються у струнку логічну конструкцію, у вирок уркам при владі.
Обов’язком влади є дбати про загальне добро суспільства, тобто, «основним завданням усякої державної влади є захист невід’ємних прав властивих людині» (див. енцикліка блаженного Папи Івана ХХІІІ «Pacem in terris» – DH 3982 і 3985).
«Фундаментальний смисл держави, як політичного організму, є в тому, що суспільство, тобто ті, хто творить суспільство, а це – народ, є господарем власної долі» (блаженний Папа Іван Павло ІІ енцикліка «Redemptoris hominis» 17).
У нас же ж народ не може протистояти групі політичної олігархії, яка прибрала до рук майже усе національне багатство України і всю політичну, судову, законодавчу, виконавчу владу в країні. Така держава позбавлена самого смислу свого існування не зможе довго існувати. Її просто не буде кому підтримувати.
Суспільство, яке перестає дбати про створення усім своїм громадянам оптимальних норм для життя (енцикліка Лева ХІІІ «Immortale Dei» – DH 3165), перестає бути суспільством, оскільки втрачає основну ознаку людського суспільства. У такому антисуспільстві «свобода, як моральний обов’язок особистості, перетворюється у тиранічне прагнення дати волю своїм інстинктам і бажанням на шкоду іншим.
Рівність стає механічним нівелюванням у сіру одноманітність – почуття правдивої честі, особиста активність, повага до традицій, достоїнство особи, одним словом усе, що життю надає його цінності, щезає і зникає. І залишаються з одного боку жертви, обмануті чарами псевдодемократії, а з іншого боку – більша чи менша кількість спекулянтів, які владою грошей чи організованістю зуміли забезпечити собі привілейований статус і владу над іншими» (Папа Пій ХІІ, радіозвернення до усього світу 24.12.1944., І). За такого стану суспільства і держава втрачає свій смисл. Адже господарями держави є невелика група людей, яким не розходиться про загальне добро суспільства.
Тома Аквінець: «Влада стає несправедливою, коли управитель не дбає про загальне добро спільноти, а дбає тільки про власне добро; влада стає більше несправедливою, що більше вона віддаляється від загального добра» (Deregno І, 3). А відповідно до цього, неправедна влада не може вимагати послуху від своїх громадян. Вона не має на це жодного морального права. «Людина настільки мусить коритися світським управителям, на скільки це вимагає праведність. Якщо їхня влада не є праведною, якщо вони узурпували владу, або якщо вони видають несправедливі накази, громадяни їм не мусять коритися» (Summa Theol. II, 2, q.104, 6).
«Відбувається розпад суспільства, бунт громадян проти державної влади і така ситуація провокує до протестів, тиску і тероризму» (блаженний Папа Іван Павло ІІ енцикліка «Redemptoris hominis» 17).
І тому суспільство, яке за своїм визначенням має бути природнім захистом для людини (див. енцикліка Павла VІ «Divini Redemptoris» – DH 3772), чимраз більше стає в Україні «природнім» ворогом людини.
Коритися теперішньому режимові в Україні – це те саме, що визнавати законною законопослушність у нацистській Німеччині чи СССРі. Моральним обов’язком громадян за такої влади є спротив цій владі та її повалення.
«Народ має повне право скидати тиранів, і вся вина за такий стан речей лягає на самого тирана» (Deregno І, 6). Щобільше – у випадку очевидної і постійної тиранії, яка нищить основні права людини, наносить велику шкоду державним інтересам, бунт і насилля проти такої тиранії, тобто революція є дозволеними методами боротьби народу за свої права (див. енцикліка Папи Павла VІ «Populorum progressio», 31 – DH 4453).
Але, є і застереження: боротися проти режиму беззаконними методами означає примножувати беззаконня, співпрацювати з ним.
За матеріалами: http://catholicnews.org.ua/yepiskopi-ugkts-zaklikali-ukrayintsiv-do-povstannya-proti-re#point
Не розумію оцього: “Але, є і застереження: боротися проти режиму беззаконними методами означає примножувати беззаконня, співпрацювати з ним.”
Допустимо, що режимом видано один-єдиний закон: “Не збиратися більше трьох”
І що? Як, не порушивши його, я можу усунути режим?!
Маються на увазі закони Божі, а не людські. Це ж Святіший пише! А ви зі своєю революційною риторикою.
Цікаво, а православні отці чого мовчать? Ось і різниця між православними батюшками та католицькими отцями. І явно не на користь православія.
Шановна пані “Украинка” (до речі, правильно писатися має Українка). Хочу звернути Вашу увагу, що “батюшки” є лише в РПЦ. Тобто ваші закиди у мовчанні варто адресувати не православію, а москвопопам, яких багато і в Україні.
До речі, правильно має писатися не Daddy, а “татко”. Якщо Ви маєте право називати себе англійською, чому я не маю права називати себе російською? Це є крамола? Але Ваш коментар жодним чином не роз”яснив мені, чому мовчать православні отці Київського патріархату. Щось я не чула про це. Можливо, помиляюся, тоді прошу посиланнячко на інформацію.
Оскільки я не є вірним УПЦ КП, то не так уважно відстежую публікації шановник отців та владик цієї Церкви, але переконаний, що і владики, і священнослужителі, і парафіяни цієї Української Церкви однозначно є прихильниками свободи, демократії та українських національних інтересів і цінностей, про що неодноразово заявляли представники церковного уряду УПЦ КП.