Стратегія розвитку Львова: документ із багатьма невідомими…

Цього тижня Львівська міська рада планує затвердити Комплексну стратегію розвитку Львова на 2025 рік, яку розробив ЛКП «Інститут міста». Попри, цілком позитивні моменти, які наявні у тексті документа, насторожують окремі процедурні нюанси, змістовні недоречності, а також питання ефективності використання коштів міського бюджету на підготовку цієї стратегії.

По-перше, вкотре працівники комунальної установи «Інститут міста» видають бажане за дійсне. Так, проведення ряду круглих столів із презентації комплексної стратегії не можна вважати громадськими слуханнями. Останні передбачають низку формальних процедур оголошення, безпосереднього проведення та фіксації результатів слухань. До того ж, в одних повідомленнях міська рада говорить про круглий стіл, а в інших – громадські обговорення, таким чином вводячи громадськість та депутатів в оману. На жаль, форматом круглого столу не можна пÑ! �дміняти демократичного механізму участі членів громади у прийнятті рішень – громадських слуханнях. Але справжніх громадських слухань, а не імітованого зібрання ”вибраної” громадськості. Окрім цього, відомості про проведення громадських слухань і протоколи цих слухань відсутні у відповідному розділі офіційного веб-сайту Львівської міської ради, а текст стратегії не публікувався у друкованих засобах масової інформації з метою обговорення його положень.

Незрозумілою є інформація про начебто проведення «шістнадцяти публічних обговорень» та участі «близько 3000 тисяч львів’ян» у внесенні пропозицій до даного документа. Вартувало б оприлюднити дані про час і місце, а також конкретні і повні результати проведення відповідних обговорень та опитувань громадської думки.

По-друге, текст цього документа так і не було оприлюднено у відповідному розділі із порядком денним пленарних засідань сесії ні на офіційному веб-сайті Львівської міської ради, ні на інформаційному порталі депутатів Львівської міської ради, таким чином порушено статтю 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вкотре, міські очільники підтверджують практику дотримання подвійних стандартів, не розміщуючи взагалі або не розміщуючи завчасно усіх проектів нормативних актів, які виносять на пленарне засідання.

По-третє, незрозуміло, чому саме ЛКП «Інститут міста» є суб’єктом внесення цієї нормотворчої ініціативи – основним доповідачем, а не робоча або експертна група з розробки стратегії розвитку м. Львова, склад яких затверджено розпорядженням міського голови №98 від 04.04.2008 р. Яким же розпорядчим актом уповноважено ЛКП розробити і подати проект стратегії на затвердження міської ради?

Чи розглядався і затверджувався даний проект стратегії на засіданнях робочої та експертної групи з розробки стратегії розвитку м. Львова? Скільки засідань провела робоча і експертна група? Чому не оприлюднені протоколи засідань уповноважених робочих органів із підготовки проекту стратегії? Чи отримала стратегія позитивні висновки наукових та експертних установ?

По-четверте, й досі не оприлюднено інформацію про вартість розробки даного проекту стратегії, фінансування якої здійснювалось із міського бюджету Львова. Чому широка громадськість і представники ЗМІ не мають можливості оцінити ефективність і раціональність використання публічних коштів?

Зауважимо, що на першому етапі було витрачено 195 тис. грн. коштів місцевого бюджету для оплати «послуг» громадської організації «Центр муніципального та регіонального розвитку Львова», а на другому етапі 700 тис. грн. також коштів місцевого бюджету на розробку відповідного проекту стратегії.

По-п’яте, сама стратегія попри її позитивні моменти не передбачає одного із основних стратегічних пріоритетів – розвиток громадянського суспільства у місті Львові як невід’ємного елементу формування демократичних традицій становлення і розвитку міського самоврядування.

Зміст стратегії у більшій мірі зводиться до констатації фактів чи припущень: щодо надходжень до бюджету, середніх розмірів зарплат, опису доблесної боротьби ЛМР за «детінізацію зарплат», кількості працевлаштованих безробітних тощо. Попри статистичну «саморекламу» стратегія не дає відповіді на запитання як ці «високі» статистичні прогнози мають втілитись? Не закладено і у стратегії «умов» та механізмів, які б покращували прозорість бюджетного процесу, ефективність формування підзвітної та прогнозованої місцевої політики та стÐ! �орення сприятливого середовища для підприємців та інвесторів.

Отже, даний проект стратегії розвитку міста попри цілком позитивні характеристики для його затвердження на сесії потребує чіткого дотримання усіх формальних процедур, усунення змістовних недоречностей, широкої інформаційної кампанії щодо пропагування самої стратегії та широкого громадського обговорення його змісту, а також оприлюднення інформації про публічні кошти, що витрачені на розробку тексту стратегії.

A propos Nataliya Zubar 2362 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair