День міста Збаража припадає на 6 травня, а цього року збаражці очікували свята дуже довго, і до останнього дня не знали коли ж воно відбудеться. Дехто пророкував, що свято має відбутися 21 листопада.
І ось, нарешті, дочекались таки, хоча у місті не було жодної афіші із програмою свята, все говорило про те, що відкладати вже нікуди. Терміново знімали риштування, асфальтували центральну площу, навіть дощ не зупиняв, і вдень і вночі проводились роботи на стадіоні.
«Проспавши» весну і тепле літо керівники району і міста «стахановськими» методами вирішили завершити будівництво стадіону. Якщо вдень на «народній будові» працювали працівники держ установ, учні СПТУ, та безробітні із центру зайнятості, то вночі підвозили свіжу робочу силу із виправної колонії. Але стадіон до свята таки залишився недобудованим будівництвом. Цікаво, чи ж довершать його будову, чи так і залишиться? Хоча голова ОДА Хоптян В.А. обіцяв, що скоро тут буде льодова площадка, чи навіть палац, а також і плавальний басейн і все Ð! �а гроші підприємців. Підприємці ж обурені, адже ці «народні будови» – це як другий податок.
Та повернемось до самого свята. Воно почалося урочистою ходою із центру міста до замку. Щоправда, початок параду мусили відстрочити, бо раптом зірвався вітер і на учасників дійства просипався сніг. Власне, примхи погоди викликали найбільше нарікань на організаторів свята, адже слід було готуватися до 800 річчя скоріше і провести у більш теплі дні, яких цього року було аж надто багато. Самі ж збаражці і не поспішали на піший марш під дощем, тому свято відкривали гості фестивалю «Байда».
Щодо самого фестивалю, то знову ж таки, через холодну погоду, його проведення в останню хвилину перенесли до села Чернихівці. Ганебним позором для сивочолого Збаража є те, що на його території немає жодної пристойної закритої сцени, адже місцевий будинок культури вже тривалий час на реконструкції. Може хоч до 850 річчя відкриють?! То ж і недільне святкування 800 – річчя у Збаражі було зірваним, так як всі оголошені раніше заходи перенеслися у село Чернихівці. А багато гостей мали намір святкувати разом із збаражцями свято саме у неділю 16 Ð! �овтня, і не знайшовши жодної святкової площадки були прикро обурені.
У суботу ж ближче до 16.00 ”екватор” свята перемістився на міський стадіон. Тут усе тхнуло фарбою і вапном. Неозброєним оком видно було, що стадіон у стані незавершеного будівництва. Адмінбудинок без даху, при монтажу панелей розвалилась стіна, накриття стадіону немає, поля немає, пластикові сидіння, які трохи скрасили загальну картину, монтувалися просто на сирий бетон, а сидіти на них зручно хіба лише карликам. Ніхто із присутніх не наважився на них присісти.
Коли стемніло на стадіон поспішила молодь, адже родзинкою святкової програми мали були обіцяні виступи Ірини Білик та гурту «Скрябін», та знову обман. Виступав лише Павло Доскоч, Степан Гіга та гурт «Гайдамаки».
Свято відбулося але збаражці ще довго обговорюватимуть не авіаційне шоу, та гарбузовий замок, а радянські методи підготовки до нього. Якщо вже і будувати щось, то не для галочки, а для майбутніх поколінь. Стадіон реконструйований в попихах довго не протягне , як і довго не пролежить асфальт покладений в дощ. То ж, «шановна» владо, ви не лише не справились із підготовкою до свята ви провалили і саме святкування.
Вам слід було підійти до підготовки 800-річчя Збаража із розумінням, що теперішнє покоління до 900 – ліття вже й не доживе, а історичну цінність сьогоднішнього святкування ви розмазали осіннім дощем і снігом.
Валерій Домбик
—
