Кому потрібен такий конституційний суд?

Есть грозный суд: он ждет;

Он не доступен звону злата,

И мысли, и дела он знает наперед.

(М. Ю. Лермонтов, «Смерть поэта»)

Дві новини, які стосуються конституційного суду, з розривом у дві-три доби, нещодавно пролунали з екранів телевізорів. Якось так сталося, що вони пройшли майже не поміченими суспільством. Тижневе очікування реакції українців на ці новини було марним. Можливо сильні морози та снігопади завадили А даремно. Новини були варті адекватної реакції

Перша новина була від кабінету міністрів. Начебто прийнято рішення про скорочення витрат на утримання конституційного суду на 50 млн. гривень. Нібито у рамках економії. Економія – це добре. Не все ж на пересічних громадянах економити. Можна вже й на чиновниках трохи зекономити. Тим більш, що криза.

Та ось через два-три дні з’явилася ще одна новина, яка поставила під сумнів благі наміри влади. Конституційний суд оголосив своє рішення стосовно чорнобильців. Доволі «оригінальне», щоби залишитись поза увагою громадськості. Конституційний суд відмінив законні конституційні права чорнобильців. При цьому було наголошено, що суди, до яких звертатимуться незадоволені своїми пенсіями пільговики, повинні користуватися «Законом про бюджет, а кабінету міністрів дозволено (по при всі Закони) самому встановлювати розмір виплат чорнобильцям. Невже шановні судді конституційного суду справді вірять у те, що у чорнобильців більші пенсії ніж у так званих «персональних» пенсіонерів? Дуже «мудре», дивне а ще більш «найконституційніше».

Хоча дивуватися немає чому. Цей конституційний суд приймав і не такі рішення. Згадаймо хоча б узаконення «тушок» у ВР, повернення повноважень нинішньому президентові і т. ін. Конституційний суд України перетворився на орган обслуговування нової влади і вже давно не захищає Конституцію України. Тому оте, проголошене владою скорочення витрат на утримання Конституційного суду, виглядає інструментом тиску на суддів, для прийняття ними потрібного кабміну рішення. Цікаво, чи дійсно скоротять витрати? Чи буде так, як з витратами на інших чиновників?

Виникає резонне запитання: Чи потрібен Україні ТАКИЙ конституційний суд?

А ще в новинах поданий коментар Тігіпка, щодо цього рішення. Виявляється, що якби не було цього рішення, то прийшлося зменшити пенсії та зарплати!!! А як же бути з попередніми його заявами про неможливість зменшення пенсій колишнім можновладцям? Якась вибіркова справедливість у пана Тігіпка щодо пенсій та пільг. Виникає бажання нагадати йому про те, як його теперішні «однопартійці», ще перебуваючи в опозиції, власноруч писали чорнобильцям та афганцям позовні заяви до судів з приводу невиплати урядом Тимошенко їхніх пільг. І це теж під час кризи. Піарилися по «чорному». Що, тоді ці пільги були «підйомними», а тепер ні?

Просто нинішні керманичі у погоні за владою використовували будь-які методи для досягнення своєї мети. Тепер настав час «збирати каміння». Збирати нічого. Повний провал економічної, соціальної, внутрішньої та зовнішньої політики. Політичні репресії – замість політичної боротьби. Зовнішньополітичне невігластво – замість: «…ми вміємо і знаємо як» розмовляти з Росією». Зрозуміло, що важко виконувати передвиборчі обіцянки. Простіше «підімяти» під себе конституційний суд та Закон і жити приспівуючи.

Дуже соромно за таку владу, яка здатна лише на такі дії. Соромно й за такий НЕ конституційний суд.

Олександр Денисов, голова Харківської обласної (крайової) організації Народного Руху України