5 квітня мирну студію дубляжу «Ле Доен» штурмували бійці в масках: шістнадцять мирних акторів, які працювали над озвученням фільму українською мовою, були доблесно знешкоджені й зачинені на кухні. Іншим співробітникам студії показали (руками не чіпати!) постанову про обшук. Особливо сміливі могли читати її в руках бійців і, при бажанні, запам’ятовувати. Бійці оперативно розгромили студію «Ле Доен», вилучили обладнання для дубляжу та озвучення фільмів українською мовою.
Так розгорталася масштабна операція податкової міліції ДПІ в Шевченківському районі м. Києва, в результаті якої без опису (!) була вилучена вся бухгалтерська та організаційна документація та комп’ютери ПрАТ «Бі енд Ейч», ТОВ «Кінопалац» та «Сінема».
Все вилучене, за словами власника студії дубляжу «Ле Деон» та мережі «Кінопалац», генерального директора компанії «Бі енд Ейч» Богдана Батруха, скидали гамузом в 46 коробок та 55 мішків з написом «Епіцентр». 31 компьютер, 2 сервери та диски з записами понесли в руках. В приміщеннях лишились кинуті на підлогу ящики, полички та вирвані «з м’ясом» дроти.
- Момент для «спецоперації» було вибрано віртуозно: католик Богдан Батрух на дзвінки журналістів відповідав смиренно, мовляв, сьогодні – Велика п’ятниця, тому давайте думати про вічне… До речі, саме життя Богдана Батруха в Україні достойне екранізації: він починав свій бізнес з показів фільмів в українських кінотеатрах, які нагадували барахолку, на застарілій апаратурі 70-х років. Потім знайшов порожнє приміщення в центрі і обладнав сучасний кінотеатр. Батрух все життя намагався робити тільки те, що цікаво. Вважає, що робити гроші заради грошей нецікаво, а речі, які його оточують, не вважає своїми – лише запозиченими у Бога.
Втім, журналісти таки відірвали пана Богдана від роздумів про вічне і задали запитання про подальші перспективи роботи студії, яка здійснювала 60% усього дубляжу іноземних фільмів в Україні. «В результаті погрому, – визнав пан Богдан, – робота студії паралізована. Контракти з кінотеатрами та іноземними партнерами під загрозою зриву.»
Під час неофіційного спілкування журналісти поцікавилися, чи не є наступ на студію частиною наступу на український дубляж, розпочатий (чи продовжений) сумнозвісною постановою Кабінету міністрів № 168 від 1 лютого 2012 року, якою скасовується вимога обов’язкового дублювання або озвучення фільму (будь-якою мовою!) на території України. Постанова дозволяє завозити готові фільми, наприклад, з Росії. І вже в березні в українських кінотеатрах з’явилися перші західні фільми, дубльовані в Росії російською мовою.
«Схоже, – каже Богдан Батрух, – що атака на студію українського дубляжу пов’язана з дозволом завозити дубльовані російською мовою фільми в Україну. Це рішення, на жаль, «працює» на знищення українського дубляжу.»
Адвокат Ігор Головань висловлювався чітко, офіційно й без християнського всепрощення.
Він повідомив, що у фірми «Бі енд Ейч» і Державної податкової служби є певні розбіжності щодо застосування деяких норм податкового законодавства. Ці розбіжності вирішуються у встановленому законом порядку, в вищому адміністративному суді є відповідна справа.
Але паралельно з розглядом цієї справи періодично з’являються кримінальні справи. У 2010 році податкова вилучила (і не повернула!) у акціонерного товариства «Бі енд Ейч» документи, які містять банківську та комерційну таємницю. Порушення кримінальної справи було визнано незаконним.
Сьогодні з’явилася нова справа. Але ні «Бі енд Ейч», ні дочірнє підприємство «Ле Доен» не мають жодної офіційної інформації про цю справу! Чому? Бо так працює українська податкова. Постанову про порушення кримінальної справи нікому не показують (а навіщо?) і нікого про неї не інформують. Працівники можуть вільно читати лише протокол, який з’являється після обшуку.
Під час обшуку вилучають все, що потрапляє під руку. Пишуть: вилучено стільки-то папок, стільки-то мішків, коробок, серверів, жорстких дисків. А що в тих коробках, як воно перемішане, встановити неможливо. Хто там буде порпатися, як будуть повертати – ніхто не знає. В результаті жодного стосунку до права подібні обшуки не мають і не можуть мати. Зате є: дезорганізація компанії, хаос в приміщеннях.
«І це звичайно практика податкової, – підсумував Ігор Головань, – Сьогодні прийшли до Богдана Батруха, – завтра прийдуть до інших, – до виробників фільмів, сиру, металу. І бізнес, який працював, зупиниться».
«Вони мультики «Дісней» забрали, – посміхається Богдан Батрух. – Хай подивляться, хороші мультики, добрі».
Бізнес він згортати не збирається. Каже, що радий, що мільйони людей купують квитки, щоб подивитися фільми українською. І знову й знову повторює: повернення до мови – це, завжди, повернення додому.
Світлана Галата, «Українська альтернатива»
Матеріали по темі:
Напад на студію «Ле Доен» – частина спланованої політики нищення українського дубляжу
Лихолетье.