Зранку в Херсон повернулася “іскра” місцевої акції Валентина Крицак. Із свіжими враженнями з-під Українського дому:
Там же, біля Українського дому, Валя привселюдно передала підписні аркуші херсонців у підтримку ТВі кореспондентці цього каналу:
а другий комплект підписних аркушів потрапив до скриньки кореспонденції у Адміністрації Президента:
Тим часом херсонський намет захисників української мови та громадянських свобод прожив четвер своїм звичним життям: нові підписи додавалися, спілкування продовжувалося, українські твори виконувалися.
Володя Ярошенко , 4 рочки, розказав чудовий вірш “Метелик”:
Яна Михальчан, 6 рочків,розповідала вірш:
Марійка розказувала казочку, а тим часом за неї так вболівав батько! Ну, а ми вболівали за батька!
Бо насправді діти, яких так плекають і так підтримують батькі, хрещені і бабусі з дідусями – то і є майбутнє України.
Юліана Коча, 3,5 рочки соромилася розказати вірш, але мама Надія за те, щоб дочка приймала участь в таких конкурсах:
Софійка Базилєва , 5 років. Прочитала два вірша і одержала декілька призів. В руках – один з призів:
Олександра Тарасюк, 5 рочків:
Попри те, що щодня багато призів знаходять своїх власників і покидають намет, подарункова скринька поки що також гідно тримається: її щодня з власної ініціативи поповнюють кілька херсонських підприємців та представники громадських організацій. При тому допомога в цій справі потрібна, її сприймуть із вдячністю!
Майже щодня в наметі виникають дискусії щодо правильного варіанту національного прапору: чи то синьо-жовтий, чи то жовто-блакитний. Тому учасники акції підготували просвітницькі матеріали щодо українського прапору і поширюватимуть їх надалі разом з іншими інформаційними матеріалами, яких в наметі завжди можна знайти чимало.
Намет все частіше помічають працівники обласної адміністрації, підходять, дивуються – невже ви це все самі, з власної ініціативи і без примусу? – підтримують, пропонують всіляку допомогу.
Тож, і справді – все тільки починається…
Фото – Валентини Крицак та Олександра Базилева
