За неофіційними даними, як повідомила DW віце-президентка Асоціації болгар України Світлана Драгнєва, в Україні мешкають близько п’ятисот тисяч етнічних болгар. Згідно з останнім переписом населення, їх двісті чотири тисячі. Представниця Асоціації переконана, що болгарська мова має отримати статус регіональної у місцях компактного проживання болгар на Одещині, де їх найбільше. В області, за її словами, шість районів і близько сімдесяти сіл, де більшість мешканців – болгари, а рідною мовою є болгарська. «За законом про засади мовної політики, необхідно, аби рідна мова болгар отримала більш високий статус. Слід, згідно закону, знайти гідне місце для мов меншин, для їх розвитку». Драгнєва наголошує, що в тих селах Одеської області, де «компактно» мешкають болгари, слід вести офіційне листування й мати можливість навчатися болгарською.
Після підписання президентом Віктором Януковичем “мовного” закону питання щодо статусу болгарської мови підняли, зокрема, в Ізмаїлі. Місцева громадська організація “Товариство Кирила і Мефодія” заявила про намір відстоювати у суді визнання болгарської мови регіональною у цьому місті Одеської області. У відповідній заяві зазначалось, що депутати міськради проігнорували звернення членів товариства, попри те, що в Ізмаїлі, за даними перепису населення 2001 року, мешкає понад 10 відсотків болгар.
Передчасна пропозиція?
Керуючий справами виконкому міськради Роман Первушин підтвердив DW, що до міськради надійшло звернення трьох болгарських організацій, яке розглянуть у депутатських комісіях. «До сесії ми його не бачили. Один з депутатів, який бере участь у виборах, зачитав це звернення, коли розглядали питання про виконання мовного закону в Ізмаїлі». Чиновники міськради вважають пропозицію болгар передчасною, хоч і підкреслюють повагу до права болгар Ізмаїла вільно використовувати мову в побуті і громадському житті.
Посилаються, зокрема, на те, що Президент України створив робочу групу, яка вдосконалюватиме мовний закон: «Сьогодні окремі норми закону при їх використанні можуть призвести до руйнації системи місцевого самоврядування, паралізувати роботу місцевих органів держвлади». Якщо цей текст з чернетки відповіді болгарським організаціям від міськради Ізмаїла перекласти на просту мову, вийде, що чиновники побоюються, що всі вони муситимуть вивчити болгарську мову, а це, як поділився Первушин, неможливо. Він додає, що у місті працює низка болгарських організацій, які отримують допомогу з бюджету міста, безоплатно отримують в оренду приміщення, є школа, де вивчають болгарську мову.
Автоматичний статус
Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда стверджує, що болгарська мова вже є регіональною, якщо кількість її носіїв, що проживають на території, де поширена ця мова, становить щонайменше 10 відсотків чисельності населення. «У цьому випадку ніхто не уповноважений надавати такій мові статус регіональної. Вона є такою за законом», – каже правознавець. Куйбіда уточнює, що, лише якщо носіїв болгарської мови менше 10 відсотків, “в окремих випадках” визначені законом заходи, спрямовані на використання регіональної мови, можуть застосовувати до болгарської мови “за рішенням місцевої ради”.
Юрист звертає увагу на те, що у разі збору підписів понад 10 відсотків осіб, які мешкають на певній території, місцева рада зобов’язана ухвалити таке рішення про статус протягом 30 днів з моменту надходження підписних листів.
У відповідь на питання «Чи вдасться назбирати стільки підписів?» представниця Асоціації болгар України Світлана Драгнєва поцікавилась, чи збирали такі підписи за надання статусу російській мові. Співробітник міськради Ізмаїла Роман Первушин підтверджує, що російська мова є регіональною на території всієї області. Додає, що для цього коштів з бюджету міста не потрібно – 1991 року в Ізмаїлі на референдумі затвердили повсюдне використання російської на території міста.